Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Незалежна церква в Україні може бути тільки в статусі патріархату": інтерв'ю з єпископом УПЦ КП Андрієм

21 жовтня 2019, 07:37

Віталій Рябошапка

"Наша церква - досить стародавня, вона існує понад тисячу років"

У жовтні 2018-го Синод Константинопольського патріархату ухвалив ряд рішень, які кардинально вплинули на церковне життя в Україні. Так, було скасовано рішення від 1686 року, яке давало право Московському патріарху висвячувати Київського митрополита. Що, по суті, повертало Українську православну церкву під юрисдикцію Константинополя. Крім того, Святий синод скасував анафему, накладену на предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Філарета в 1997 році Московським патріархатом.

Ці рішення прибрали останні перепони і відкрили шлях для створення Української помісної церкви. Уже через місяць – в листопаді 2018-го, в Константинополі був написаний і презентований проект Статуту ПЦУ, в грудні Церква була створена, а в січні 2019-го отримала Томос про автокефалію. Підґрунтям для створення Православної церкви України стала УПЦ КП. Переважна більшість єпископів і парафій, які увійшли до нової церкви, раніше представляли саме Київський патріархат. З числа єпископів УПЦ КП було обрано і митрополита ПЦУ – Епіфанія. А предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет став постійним членом Синоду ПЦУ і керуючим Київською єпархією (в складі парафій і монастирів Києва, які перебували в підпорядкуванні у нього як у патріарха Київського і всієї Руси-України, за винятком Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря). Також в ПЦУ його називали "почесним патріархом", хоча в статуті церкви такий статус не фігурував. В кінці січня – одночасно з реєстрацією статуту Православної церкви України – Міністерство культури, тим самим указом, статути Київської патріархії і Української православної церкви Київського патріархату визначили такими, що втратили чинність.

Втім, вже в травні нинішнього року патріарх Філарет заявив, що Київський патріархат продовжує існувати. 20 червня 2019 року під головуванням патріарха пройшов Собор УПЦ КП, на якому було оголошено, що "Українська православна церква Київського патріархату, зареєстрована державним органом і продовжує своє існування і діяльність на благо українського народу і Української держави". Також патріарх спільно з іншими архієреями висвятили в сан двох нових єпископів, обраних на Соборі.

У відповідь Синод ПЦУ від 24 червня позбавив святійшого патріарха Філарета права керувати Київською єпархією, залишивши, втім, в складі єпископату. Про те, як оцінюють в УПЦ КП події, що відбулися за рік, сайт "Сьогодні" поговорив з Керуючим справами Київської патріархії, єпископом Васильківським Андрієм.

Керуючий справами Київської патріархії, єпископ Васильківський Андрій. Фото: соцмережі

- Ваше Преосвященство, як ви вважаєте, чи є справедливим скасування Константинопольською патріархією документа від 1686 року?

- Скасування документа від 1686 року – це гарне і справедливе рішення. З точки зору канонів, кожен народ повинен мати право на помісну церкву. 34-е Апостольське правило говорить: "Єпископам будь-якого народу слід знати першого серед них і визнавати його як главу". Що це означає? Що за кожним окремим народом визнається право на свою церкву і головного архієрея. Відповідні канони були ухвалені та підтверджені на першому (це 6-е правило) і четвертому (17-е правило) Вселенських соборах. Цитую: "Але якщо царською владою нове побудоване, або в майбутньому побудоване буде місто, то розподіл церковних парафій нехай відповідає адміністративним і земському порядкам". Це означає, що в межах кожної держави зі своїми кордонами має бути своя церква. Крім того, не будемо забувати про історичні підстави. Наша церква – досить стародавня, вона існує понад тисячу років, веде свій літопис з часів Великого князя Володимира і навіть раніше. Коріння становлення Української православної церкви йдуть від проповіді Святого Андрія Первозванного в першому столітті. Ось чому Київський патріархат вважає, що в Україні повинна бути своя церква, незалежна від будь-якого іншого закордонного центру.

Реклама

- Зараз в нашій державі є Православна церква України, яка відповідає зазначеним вами канонам, є УПЦ Московського патріархату…

- Київська патріархія була створена в 1992 році, після того, як Україна стала незалежною і отримала право на свою помісну церкву, виходячи з правил, які я навів вище. Ми вважаємо, що вона має право на існування і надалі. А хто хоче ходити до церкви Московського патріархату або ж симпатизує ПЦУ – нехай ходить туди. Це право кожного. Як я говорив вище – є канонічні та історичні підстави, щоб у нас була своя незалежна церква. Але в нашій країні вона повинна бути в статусі патріархату. Тому, що митрополія може бути залежною. Наприклад: УПЦ – це митрополія в Україні, але в складі РПЦ. Взяти ПЦУ. Хоча вона має Томос і безпосередньо адміністративно Константинополю нібито не підкоряється, але насправді – залежна від Константинополя багато в чому. Це зрозуміло з самого тексту Томосу. "Прояснюємо до вище сказаного, (про апеляційне звернення до Вселенського Патріарха), що Автокефальна Церква в Україні визнає головою Святіший Апостольський і Патріарший Престол…". "Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріаршого Вселенського Престолу, прагнучого від нього авторитетної думки та твердого взаєморозуміння…". Вище процитований текст з Томосу, ясно свідчить про те, що всі важливі питання ПЦУ мають вирішуватися в Константинополі і Митрополит Київський повинен визнати Вселенського патріарха як главу. Це вже означає, що церква залежна.

Другий момент – миро. "…отримуючи від неї (Першопрестольної Церкви Константинополя) і Святе Миро, для вияву духовної єдності з нею". Мені скаржився архієрей ПЦУ, що свого миро в церкві немає, кожного разу потрібно просити у Константинополя. Був випадок, що священик ПЦУ приходив до нас просити миро.

- У вас своє миро є?

- Зрозуміло. У Київського патріархату було і є власне миро.

В тренді
У активістів вкрали сторінки в соцмережі: як уберегтися українцям
У профілі британського уряду в соцмережі з'явилося порно Фото: Headway / Unsplash

- На сьогодні всі закордонні парафії, які раніше були в УПЦ КП, відійшли до Константинополя?

- Ні, не все, частина парафій – в Німеччині, Іспанії, Італії, Франції – не захотіли цього. У нас є Європейський деканат, який об'єднує всі парафії в Європі.

А ось ПЦУ свої парафії фактично віддала Константинополю. "До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом ми визнаємо та проголошуємо встановлену в межах території України Автокефальну Церкву…, не може ставити єпископів чи засновувати парафії за межами держави; вже існуючі відтепер підкоряються, згідно з порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження в Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви обмежується територією Української Держави".

Реклама

Зі змісту цих слів видно, що дана Церква діє виключно на території України, а українці за межами кордонів разом з храмами і майном УПЦ КП автоматично переходять під пряме підпорядкування Вселенського Патріарха.

- З моменту історичного рішення Синоду в Константинополі пройшов рік. Для Київської патріархії він був наповнений всілякими подіями, з частиною яких, як можна зрозуміти з висловлювань представників Церкви, УПЦ КП не згодна. Чи можете коротко оцінити те, що сталося – вже з висоти минулого часу?

- Тільки після отримання Томосу мали можливість ознайомитися з його текстом. Спочатку сподівалися, що Томос буде, як у інших, які отримали його за останнє сторіччя у Константинопольської церкви. Як видно з вище зазначених цитат, наведених з Томосу, це виявилося не так. Саме це було причиною згодом зберегти і продовжити діяльність УПЦ КП, як незалежної від закордонних центрів церкви.

Незважаючи на проведений Помісний собор УПЦ КП 20 червня 2019 року, що означало продовження діяльності нашої церкви, 27 липня 2019 року на Священному синоді ПЦУ незаконно була заснована ліквідаційна комісія від імені Київського патріархату. Таким чином, видаючи себе за представників УПЦ КП 29 липня так званий "ліквідатор", подав документи до Міністерства культури на ліквідацію Київського патріархату, внаслідок чого в державному реєстрі з'явився запис про те, що Київська патріархія УПЦ КП перебуває в стані припинення.

Хочу підкреслити, що одна юридична особа не може ліквідувати іншу юридичну особу. Законна ліквідація нашої церкви могла б статися тільки за умови, якщо б на Помісному соборі УПЦ КП заснували б ліквідаційну комісію на чолі з нашим патріархом. Але цього не було.

- Наскільки відомо, Київський патріархат подав до судових органів кілька позовів. У тому числі до Міністерства культури – про скасування рішення, яким реєстрація УПЦ КП була визнана такою, що втратила силу. На якому етапі знаходиться розгляд судових позовів сьогодні?

- Судові суперечки тривають. 4 вересня було ухвалене судове рішення щодо припинення дій "ліквідаційної комісії" по Київському патріархату до остаточного вирішення цього питання в суді. Ще одне судове рішення – від 11 вересня – забороняє Мін'юсту, Мінкульту та держреєстраторам вносити будь-які зміни щодо юридичного статусу Київського патріархату.

16 жовтня 2019 року, в шостому апеляційному суді м. Києва, пройшло судове засідання, де мало вирішуватися питання про анулювання заходів щодо забезпечення позову у справі Київської патріархії. Зазначеними заходами забороняється розпоряджатися майном релігійного центру Київської патріархії і здійснювати ліквідаційні дії особою, яка видає себе за ліквідатора.

З огляду на очевидні порушення, допущені при визначенні складу суду, представником Київської патріархії було заявлено відвід колегії суддів. Подання мотивованого відведення зобов'язало суд відкласти розгляд справи і вирішити питання подальшої участі колегії у справі.

Читайте також на сайті "Сьогодні" нещодавнє інтерв'ю з митрополитом ПЦУ Олександром (Драбинко): "Простіше отримати Томос, ніж держдокументи про реєстрацію в Києві".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...