Погода в Україні побила всі рекорди з аномалій – інтерв'ю з кліматологом Світланою Бойченко

Весь травень країну накривали дощі, що змусило навіть найбільших скептиків визнати: погода змінюється. Доктор наук, ведущий співробітник Інституту геофізики НАН України розповіла "Сьогодні" про зміну клімату

Тепла погода, що балувала українців взимку, змінилася весняними холодами. Після квітневих аномалій весь травень країну накривали дощі, що змусило навіть найбільших скептиків визнати: клімат змінюється. Доктор наук, провідний співробітник Інституту геофізики НАН України Світлана Бойченко багато років досліджує кліматичні зміни. В інтерв'ю сайту "Сьогодні" Світлана Григорівна розповіла про те, що відбувається з кліматом, як ці зміни будуть відбиватися на нашому житті і чого слід чекати українцям в найближчі роки.

- Питання, яке зараз турбує кожного: що відбувається з погодою?

Реклама

- Давайте поставимо питання інакше: що відбувається з кліматом? У кліматі відбуваються зміни, на тлі змін проявляються циклічності – коливання, що їх формують різні природні чинники. Клімат ніколи не був постійним. Він мінливий, і цій мінливості характерні прояви різних несприятливих аномальних погодних явищ.

Я б сказала, що кліматична ситуація, яка склалася в цьому році, – це продовження минулого року. Напевно, жоден рік за останні кілька десятиліть не "балував" нас так своїми аномаліями, як 2019-й, і, схоже, 2020-й не відстає...

Тенденція, що склалася вже десятиліттями, коли зими досить теплі, малосніжні (з атмосферними опадами частіше у вигляді мокрого снігу), цієї зими перевищила всі очікування. Зима 2019-2020 років була в Україні на 3-5 градусів тепліше, ніж зазвичай, а кількість опадів, що випали, нижча за очікувану норму. Якщо ми подивимося в кліматичне минуле, то схожа ситуація вже була близько 140 років тому.

Реклама

Досить аномальна і весна 2020 року – тепла і суха в березні та квітні. Показники били всі рекорди з аномалій: було так сухо, що на території Київської області навіть траплялися піщані бурі. Це буває вкрай рідко, найчастіше такі явища характерні для південних і південно-східних районів України.

А потім настав аномальний травень, але не теплий і сухий, а, навпаки, досить прохолодний і вологий як для цього місяця. У наших дослідженнях раніше було зазначено, що вже кілька десятиліть спостерігалася інша тенденція для травня – це перевищення кліматичної норми приземної температури (у середньому 15-16 градусів) на кілька градусів, з проявами погодних ситуацій з аномально-високими температурами до 28-30 градусів і зменшенням кількості опадів.

Нині спостерігається зовсім інша погодна ситуація в травні. Тільки кілька останніх років травень почав мінятися, наближаючись до норми. Однак часом ми стаємо свідками теплових хвиль у квітні, причому весна починається досить раптово.

Реклама

У минулому році аномальним місяцем явно був червень, для якого не були характерні такі тривалі періоди високих температур до +30, все-таки це більш характерно для липня і серпня.

- У чому причина таких аномалій?

- По-перше, кліматична мінливість взагалі характерна для земної кліматичної системи. По-друге, через зміни клімату, що відбуваються, земна кліматична система перебуває в збудженому стані, і на тій чи іншій території в той чи інший час це проявляється у вигляді погодних аномальних явищ.

Читайте також:

Ми аналізували, стало більше стихійних погодних явищ чи це наше суб'єктивне уявлення, яке склалося через хорошу інформованості. Адже часто ми можна почути: "Глобальне потепління стало причиною почастішання погодних катастроф". Але ще кілька десятиліть тому ми не знали, що відбувається в сусідній країні, регіоні, місті. Тепер ми володіємо інформацією, і в нас може створюватися враження, що катастроф побільшало. Аналіз показує, що дійсно, повторюваність деяких явищ дещо почастішала, але непокоїть не частота їхніх проявів, а те, що вони стали більш потужними за силою розвитку і за поширенням по території.

- Як проявляється збільшення потужності природних явищ?

- Це більш різкі перепади температур (температурні гойдалки), ураганні вітри, пилові бурі, зливи, посухи і більш потужні смерчі. Аномальні явища стали більше поширюватися по території України. Якщо раніше вони мали локальний характер, то тепер зачіпають великі території.

- Чому травень цього року видався таким дощовитим?

- Коли зима досить тепла у всій Європі і навіть на всій Північній півкулі й водночас досить суха, то відбувається інтенсивне випаровування, і вміст вологи в атмосфері збільшується. Накопичена волога в атмосфері реалізується тепер у вигляді дощів. Швидше за все, не тільки для травня, а й для літніх місяців будуть характерні прохолодні та дощовиті періоди на тлі звичних спекотних періодів.

Читайте також:

Прогнозувати такі явища на тривалий період складно, особливо коли ми стикаємось із ситуаціями, коли на формування природних кліматичних умов накладається наша інтенсивна діяльність (антропогенне посилення парникового ефекту). У ситуаціях, коли йдеться про випадковий процес, тобто досить рідкісний прояв аномальних погодних явищ, довгостроковий прогноз взагалі не працює. Ми можемо лише констатувати їхній прояв, і в таких випадках синоптикам вдається дати короткостроковий прогноз до 3 днів. А взагалі більш-менш реальний прогноз на 3-7, максимум до 10 днів, а далі в атмосфері ситуація різко змінюється, і прогноз робити складніше.

Кліматологи оцінюють кліматичну ситуацію і надають прогностичні сценарії, враховуючи тенденції і циклічність, які простежуються. Наприклад, влітку минулого року кліматологи Всесвітньої метеорологічної організації заявляли, що зима буде холодною, але зима була теплою, і ми всі "посипали голову попелом". Я теж передбачала, що буде холодна зима, з огляду на циклічності й деякі предиктори, але на жаль...

- Розкажіть докладніше про циклічність у природі.

- На тлі глобального потепління, тенденції до підвищення температури розгортаються квазіперіодичні коливання (хвилі). Впродовж останнього десятиріччя ми перебували на висхідному піку хвилі, потім ми входимо поступово в спадну її гілку. Це не означає, що буде похолодання, тому що однаково клімат продовжує теплішати, просто на якийсь час стабілізується загальне потепління клімату. Однак можуть бути деякі перерозподіли в сезонному ході метеопараметрів і в регіональному їх розподілі. Наприклад, є ймовірність, що частіше будуть проявлятися холодні періоди взимку, а влітку спека буде чергуватися з прохолодними і дощовитими періодами.

Відзначають, що в ці періоди починає інтенсифікуватися меридіональне перенесення повітряних мас. У помірних широтах домінує західне перенесення повітряних мас з Атлантики. Вони формують певні погодні умови. Повітряні маси з південного сходу влітку приносять зазвичай високі температури і відсутність опадів, а з північного заходу і півночі – низькі температури. Тому часто люди очікують, що коли в Москві похолодало, слід через тиждень чекати похолодання і в Києві.

Зазначу, що в останні десятиліття було, наприклад, характерне спекотне літо з аномально високими температурами до 30 градусів і різке зменшення кількості атмосферних опадів до 30-50% в певні роки. Це дуже багато, адже в наших широтах максимум опадів формується саме в літній період. Цей максимум просто "провалювався".

У розподілі атмосферних опадів також є свої особливості й циклічності, і ми припускаємо, що починаємо входити в більш вологий період і літо почне трохи поновлюватися.

- Тобто літо стане більш м'яким?

- У будь-якому разі ми якийсь час житимемо в "погодних гойдалках" – різкі зміни погодних умов від холодних до теплих, від вологих до сухих. Літо може бути несподівано прохолодне, затяжне, дощовите.

Зазначу, клімат мінливий від року до року, тому зміни ми оцінюємо за період не менше ніж за 30 років. Всесвітня метеорологічна організація ввела поняття кліматичної норми температури за період 1961-1990 років, або нині також використовують періоди 1971-2000 і 1980-2010 років – це такий стандартний клімат, порівняно з яким оцінюють зміни.

Просуваючись кліматичним історичним минулим відповідно до результатів інструментальних спостережень, ми можемо потрапити то в потепління, то в похолодання. Повторюся, нині ми проходимо "максимум потепління". До 30-40-х років це температурне коливання матиме спадну хвилю на тлі загального потепління, але в 2060-2070-ті роки хвиля знову набуде висхідне положення (ці періоди приблизно тривають 60 років).

Ці температурні коливання явно мають природний характер. Були дослідження, які ставили за мету зрозуміти їхню природу. Згідно з деякими гіпотезами, ці хвилі може формувати вулканічна діяльність, а також океан. Однак не слід забувати і про зовнішні чинники, які можуть формувати коливання такого типу.

Механізм впливу вулканів доведений. Вулкани вивергають свій матеріал в стратосферу на висоту 20-25 км, відбувається забруднення стратосфери газами, попелом. Викиди, наприклад, SO2 в стратосфері призводять до утворення сульфатних аерозолів. Ці аерозолі можуть перебувати в стратосфері до кількох років, виконуючи роль антипарникових компонентів.

Помічено, що після потужних вивержень на землі настає похолодання. Але важливо, щоб ці виверження були в екваторіально-тропічній зоні, тоді вони розносяться по всій земній кулі. Якщо виверження ближче до полюса, то дія має локальний і мінімальний вплив на клімат.

Крім того, якщо в атмосферу потрапить космічне тіло, метеорит, то газо-аерозольне забруднення атмосфери також призведе до похолодання на планеті. Тобто в земній кліматичній системі є як зовнішні, так і внутрішні регулятори.

- Розкажіть докладніше про роль океанів у цих процесах.

- Океан відіграє дуже важливу роль у формуванні клімату, він чутливий до змін приземної температури, але і сам може впливати на її коливання. У водах океану "зашиті" парникові гази (вуглекислий газ, метан, закис азоту), і за підвищення температури океан, викидаючи додатково парникові гази в атмосферу, здатний підсилювати атмосферний парниковий ефект, приводити до потепління, і, навпаки, під час похолодання океан забирає і утримує ці гази у своїх водах і, таким чином, ще більше підсилює це похолодання.

- Давайте поговоримо трохи про сценарії зміни клімату.

- На формування клімату впливає багато чинників – зовнішніх і внутрішніх, і, будуючи сценарії змін клімату, ми враховуємо ці природні фактори, а також антропогенні. Ми зараз говоримо про сценарії зміни клімату до кінця 21-го століття, і фахівці завжди роблять застереження: за умови подвоєння концентрації парникового СО2 в атмосфері. Найправдоподібнішим сценарієм вважають підвищення температури до кінця 21-го століття на 2-2,5 градуса.

Тому, якщо буде інша ситуація, розвиток буде іншим, і сценарії будуть інші. Наша діяльність нині надає домінантний вплив на зміну клімату. Це не тільки викиди в атмосферу парникових газів, а й інтенсивність землекористування, збільшення населення на планеті. Ми всі хочемо їсти, їздити на авто, жити в теплих будинках взимку і охолоджувати їх жарким літом, а для цього потрібна енергія. Тепер ми боремося з атомною енергетикою, намагаємося перейти на зелену енергію, але ця енергія, на жаль, поки не покриває всі наші потреби. Тому, так чи інак, ми будемо використовувати вуглецеве паливо, а це призводить до додаткових викидів парникових газів в атмосферу.

- Є думка, що клімат став непередбачуваним, що стало складніше робити прогнози.

- І раніше прогнозувати було непросто, а зараз ми володіємо інформацією, яку отримуємо зі світових кліматичних центрів. Але іноді прогнози не ідеальні, так буває... Процеси складні, і синоптики не винні.

- У цьому році була тепла зима, і навесні пішли новини, що через відсутність снігу вода зникла. Селяни почали переживати про врожай озимих. Але ось вже говорять про неврожай ягідних культур. Якщо брати до уваги нові дані, що буде холодне літо, це означає, що аграріям слід чекати нових сюрпризів і не розслаблятися?

- Останнім часом аграріям особливо розслаблятися і не доводиться. То було сухо і жарко, і це викликало проблеми, тепер може бути прохолодно і дощитиме, і, відповідно, будуть проблеми іншого характеру. Погодні умови з року в рік відрізняються, і ми весь час незадоволені... але кілька десятиліть тому ми жили в умовах більш холодних зим і дощовитих років. Не слід забувати, що стабільного клімату не буває, він постійно змінюється.

- Чи може те, що відбувається нині, привести до того, що аграрії будуть змушені переходити на зовсім інші культури?

- Треба спостерігати за тенденціями, але якщо ми правильно розуміємо ситуацію, можливо, змінилися не види сільськогосподарських культур, а терміни посадки, внесення добрив. Ми вже жили в таких умовах, та й похолодання тимчасове, адже глобальне потепління ніхто не скасовував.

- Як ви ставитеся до прогнозів, що певного часу степ в Україні стане пустелею, лісостеп стане степом, а ліс – лісостепом?

- Так, такі моделі є, і вже є карти, згідно з якими у нас відбувається деякий зсув природних зон в напрямку високих широт.

- Проте аграрії зараз стикаються з необхідністю крапельного зрошення, а в майбутньому, за різними оцінками, такий полив буде обов'язковим.

- Нам потрібно буде приходити до цього. Для побудови сценаріїв змін клімату використовують палеокліматичні реконструкції: оптимум голоцену (5-6 тис. років тому) – тоді було тепліше на 1 градус порівняно з доіндустріальним періодом, Еємський інтергляціал (125 тис. років тому), коли було тепліше на 2 градуси, і оптимум пліоцену (2-3 млн років тому) – з потеплінням на 3-4 градуси. Встановлено, що за умови потепління на 3-4 градуси на території України південно-східні та південні регіони України чекає опустелювання.

Зазначу, що в 20-му столітті потепління на території України йшло в унісон з глобальними темпами, а останні десятиліття темпи потепління на нашій території стали швидші.

- У шістдесятих в Луганській області пройшла сильна піщана буря. Щоб вона не повторилася, був висаджений штучний ліс, і піщані бурі не повторювалися. Якщо говорити про поточні негативні сценарії, наскільки людина може протистояти цим процесам своїми силами?

- Якщо ми не будемо вирубувати ліс, а, навпаки, збільшувати його площі, якщо ми будемо намагатися правильно вести землеробство, проводити зрошення, то зможемо запобігти негативним проявам деяких стихійних явищ. Також потрібно підтримувати в належному порядку лісосмуги.

Але є й безліч інших екологічних проблем південно-західних, південно-східних і південних регіонів України, пов'язаних зі зміною рівня Чорного і Азовського морів (приблизно на 20 см в 100 років) слідом за Світовим океаном через глобальне потепління.

Це не тільки захоплення морем прибережних територій, а й ерозія берегів, підвищення рівня ґрунтових і підземних вод, а також формування просадних деформацій і вторинне засолення ґрунту. Один процес тягне інший. А якщо ми ще й поводимося з природою неправильно, то процеси посилюються.

Звичайно, добре говорити: "У всьому винне глобальне потепління", але не можна на нього все звертати.

У минулому і позаминулому роках ішли зливи, які заливали Хрещатик. Прогнозувати точно, де і коли реалізується злива, дуже складно. Однак та кількість, яка випадала тоді, перевищила місячну норму опадів приблизно на 60-80 мм. Однак якби дощова каналізація була в порядку і не було хаотичної забудови, то це явище не мало б таких наслідків. А чиновники, як завжди, звинуватили у всьому "глобальне потепління".

Цікаво, але в 18-м і 19-м століттях несприятливі явища фіксували чиновники і часто приписували їх, щоб використовувати цей факт у своїх інтересах. Нічого не змінюється, на жаль...


Як повідомлялося, 16 квітня в Києві пройшла аномальна піщана буря. Як це було – дивіться на відео:

Відео: Сьогодні

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

64362.95

Bitcoin Cash (BCH)

370.91

Binance Coin (BNB)

526.73

Ethereum (ETH)

3346.42

Litecoin (LTC)

80.22

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти