Монетизація пільг і інші незручності: що ускладнює життя людям з інвалідністю

В Україні люди з інвалідністю щодня стикаються з безліччю проблем, відсутністю зручної інфраструктури, нерозумінням з боку влади і навіть засудженням звичайних перехожих. Сайт "Сегодня" розібрався, чому в нашій країні часто ігноруються права людей з інвалідністю, як наблизити українське законодавство в цьому питанні до європейських стандартів, і чому люди з інвалідністю виступили проти монетизації пільг на проїзд.

Як відомо, зараз в Україні кількість людей з інвалідністю приблизно становить 6% від населення країни. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявив, що на початку 2017 року їх було 2,6 млн.

"Якщо наприкінці 80-х років загальне число осіб з інвалідністю становило близько 3% всього населення, то на сьогодні це вже близько 6% населення України. Станом на початок 2017 року загальна кількість осіб з інвалідністю в Україні становила 2 млн 600 тис. осіб, в тому числі понад 240 тис. осіб з інвалідністю 1-ої групи, понад 900 тис. осіб з інвалідністю 2-ої групи і понад 1,3 млн осіб 3-ої групи. Дітей з інвалідністю практично понад 156 тис.", – розповів Розенко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але життя для людей з інвалідністю в Україні ускладнюється цілою низкою причин. Одна з істотних проблем – це інфраструктура, яка незручна і не пристосована під потреби людей з інвалідністю. Так, наприклад, в більшості установ, магазинів і багатоквартирних будинків відсутні пандуси, що ускладнює пересування людей на візках. До того ж, негативним явищем стало те, що інваліди дуже часто піддаються дискримінації, а їх права повсюдно порушуються.

Монетизація пільг на проїзд ускладнить життя людям з інвалідністюю

Голова громадської організації "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів" Володимир Петровський на конференції, присвяченій правам людей з інвалідністю, пояснює, що у інвалідів дуже низькі пенсії, яких мало на що вистачає.

"Не секрет, що пенсійне забезпечення людей з інвалідністю не відповідає навіть можливостям забезпечити власне харчування, а людина з інвалідністю потребує лікування, реабілітації, оздоровлення, забезпечення засобами реабілітації, потребує цілого вирішення питань, пов'язаних з медициною, культурою, освітою", – говорить Петровський.

Він також додає, що 14 березня вийшла постанова уряду про монетизацію пільг на проїзд, в тому числі, і для людей з інвалідністю. На думку Петровського, монетизація пільг на проїзд зробить так, що люди з інвалідністю просто сидітимуть вдома.

"Кожен з них хоче займатися трудовою реабілітацією, їздити на роботу, і та заробітна плата, яку вони отримують, не зможе компенсувати проїзд. Нехай це буде 10, 30, 60 поїздок, це не вирішить питання. Наприклад, для людей з інвалідністю 1-ої групи , зокрема незрячих, візочників, або людей з проблемами психічного розладу, потрібен супровід. Також багато людей з інвалідністю користуються кожен день не одним видом транспорту, доїжджають на роботу з пересадками", – зазначив він.

Нагадаємо, що раніше у інвалідів було право на безкоштовний проїзд в міському транспорті, крім метро. Також діяла 50% знижка на повітряний, річковий і залізничний транспорт в період з 1 жовтня по 15 травня.

Зараз всі пільговики, які мали право на безкоштовний проїзд, повинні отримати певну суму, яка відрізняється в різних областях. Так, наприклад, за розрахунками Кабміну, пільговики Вінницькій області отримають по 7 поїздок на місяць на тролейбусі і трамваї, 8 на автобусі і стільки ж на приміському транспорті.

А, наприклад, в тих областях, де є метро (Київська, Харківська, Дніпропетровська) уряд компенсує 7 поїздок на метро, по 5 на трамваї, тролейбусі, автобусі і по 8 – на автобусі і електричці, але тільки в межах своєї області. Для Києва вийде близько 200 грн на місяць на проїзд для одного пільговика. Ці гроші нараховуватимуться автоматично на пенсійні або інші карти, приноситимуться з пенсією або ж виплачуватимуться на пошті.

Петровський також зазначив, що люди з інвалідністю можуть сісти не до того транспорту, просто не побачивши номер потрібного тролейбуса. До того ж, іноді для роботи необхідно їхати з пересадками, або ж відлучатися з робочого місця по кілька разів на день, тому прописаних поїздок не вистачить для того, щоб покрити транспортні витрати людей з інвалідністю.

Захист прав людей з інвалідністю

Педставники асоціацій, які захищають права людей з інвалідністю, вважають, що влада в повній мірі не усвідомлює, з якими проблемами доводиться стикатися інвалідам, тому ті нововведення, які вони впроваджують, що не спрощують життя таким людям, а тільки погіршують їх проблеми. Для того, щоб вирішити ці питання, необхідно впровадити єдину систему, яка захищатиме права всіх, як інвалідів, так і дітей, і людей похилого віку.

"Є певна системність, і якщо в комплексі не буде вирішено одне питання, то не будуть вирішені вони всі. У європейському суспільстві є єдиний стандарт для всіх країн, що входять до ЄС. І за цим стандартом живуть все. Ніхто не має права проігнорувати питання безбар'єрності, ніхто не має права проігнорувати захист людей з інвалідністю, або літніх людей, або дітей. Така ж система повинна існувати і у нас", – пояснює Володимир Петровський.

Експерти розповідають, що український пакет державних соціальних гарантій не повинен відрізнятися від європейського прикладу. Зазначається, що там має бути прописано право на безкоштовний проїзд у всіх видах транспорту людей з інвалідністю, дітей та людей похилого віку, а також тих, хто їх супроводжує. Крім того, необхідні пункти – це забезпечення засобами реабілітації, лікуванням, оздоровленням та відпочинком. Ще один важливий аспект – це доступ до медичних і освітніх послуг.

"Уряд говорить, що у нас 6,8% інвалідів. Але насправді їх 15% і це величезна кількість. Перше, нам потрібна реформа по відношенню до інвалідів. Друге, нам потрібен свій народний омбудсмен. Третє, ми маємо право зробити незалежний комітет. і ще краще, якщо ми зробимо соціальні гарантії і імплементуємо міжнародне права в українське законодавство, і, щоб цей комітет цим займався", – говорить голова ВГО "Український конгрес інвалідів" Ірина Крошко.

Зазначимо, в грудні минулого року Рада замінила термін "інвалід" на "людина з інвалідністю" в низці законів. Мета законопроекту – привести чинне законодавство у відповідність з європейськими нормами.

Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення зміни до Закону України "Про реабілітацію інвалідів України" щодо встановлення групи інвалідності учасникам Антитерористичної операції.