Монетизація пільг і інші незручності: що ускладнює життя людям з інвалідністю

22 березня 2018, 07:48

Анастасія Іщенко Анастасія Іщенко

Український пакет державних соціальних гарантій не повинен відрізнятися від європейських зразків

Кількість людей з інвалідністю приблизно становить 6% від населення країни. Фото: Pixabay

Кількість людей з інвалідністю приблизно становить 6% від населення країни. Фото: Pixabay

В Україні люди з інвалідністю щодня стикаються з безліччю проблем, відсутністю зручної інфраструктури, нерозумінням з боку влади і навіть засудженням звичайних перехожих. Сайт "Сегодня" розібрався, чому в нашій країні часто ігноруються права людей з інвалідністю, як наблизити українське законодавство в цьому питанні до європейських стандартів, і чому люди з інвалідністю виступили проти монетизації пільг на проїзд.

Як відомо, зараз в Україні кількість людей з інвалідністю приблизно становить 6% від населення країни. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявив, що на початку 2017 року їх було 2,6 млн.

"Якщо наприкінці 80-х років загальне число осіб з інвалідністю становило близько 3% всього населення, то на сьогодні це вже близько 6% населення України. Станом на початок 2017 року загальна кількість осіб з інвалідністю в Україні становила 2 млн 600 тис. осіб, в тому числі понад 240 тис. осіб з інвалідністю 1-ої групи, понад 900 тис. осіб з інвалідністю 2-ої групи і понад 1,3 млн осіб 3-ої групи. Дітей з інвалідністю практично понад 156 тис.", – розповів Розенко.

Реклама

Але життя для людей з інвалідністю в Україні ускладнюється цілою низкою причин. Одна з істотних проблем – це інфраструктура, яка незручна і не пристосована під потреби людей з інвалідністю. Так, наприклад, в більшості установ, магазинів і багатоквартирних будинків відсутні пандуси, що ускладнює пересування людей на візках. До того ж, негативним явищем стало те, що інваліди дуже часто піддаються дискримінації, а їх права повсюдно порушуються.

Монетизація пільг на проїзд ускладнить життя людям з інвалідністюю

Голова громадської організації "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів" Володимир Петровський на конференції, присвяченій правам людей з інвалідністю, пояснює, що у інвалідів дуже низькі пенсії, яких мало на що вистачає.

"Не секрет, що пенсійне забезпечення людей з інвалідністю не відповідає навіть можливостям забезпечити власне харчування, а людина з інвалідністю потребує лікування, реабілітації, оздоровлення, забезпечення засобами реабілітації, потребує цілого вирішення питань, пов'язаних з медициною, культурою, освітою", – говорить Петровський.

Він також додає, що 14 березня вийшла постанова уряду про монетизацію пільг на проїзд, в тому числі, і для людей з інвалідністю. На думку Петровського, монетизація пільг на проїзд зробить так, що люди з інвалідністю просто сидітимуть вдома.

"Кожен з них хоче займатися трудовою реабілітацією, їздити на роботу, і та заробітна плата, яку вони отримують, не зможе компенсувати проїзд. Нехай це буде 10, 30, 60 поїздок, це не вирішить питання. Наприклад, для людей з інвалідністю 1-ої групи , зокрема незрячих, візочників, або людей з проблемами психічного розладу, потрібен супровід. Також багато людей з інвалідністю користуються кожен день не одним видом транспорту, доїжджають на роботу з пересадками", – зазначив він.

Нагадаємо, що раніше у інвалідів було право на безкоштовний проїзд в міському транспорті, крім метро. Також діяла 50% знижка на повітряний, річковий і залізничний транспорт в період з 1 жовтня по 15 травня.

Реклама

Зараз всі пільговики, які мали право на безкоштовний проїзд, повинні отримати певну суму, яка відрізняється в різних областях. Так, наприклад, за розрахунками Кабміну, пільговики Вінницькій області отримають по 7 поїздок на місяць на тролейбусі і трамваї, 8 на автобусі і стільки ж на приміському транспорті.

А, наприклад, в тих областях, де є метро (Київська, Харківська, Дніпропетровська) уряд компенсує 7 поїздок на метро, по 5 на трамваї, тролейбусі, автобусі і по 8 – на автобусі і електричці, але тільки в межах своєї області. Для Києва вийде близько 200 грн на місяць на проїзд для одного пільговика. Ці гроші нараховуватимуться автоматично на пенсійні або інші карти, приноситимуться з пенсією або ж виплачуватимуться на пошті.

Петровський також зазначив, що люди з інвалідністю можуть сісти не до того транспорту, просто не побачивши номер потрібного тролейбуса. До того ж, іноді для роботи необхідно їхати з пересадками, або ж відлучатися з робочого місця по кілька разів на день, тому прописаних поїздок не вистачить для того, щоб покрити транспортні витрати людей з інвалідністю.

Захист прав людей з інвалідністю

Педставники асоціацій, які захищають права людей з інвалідністю, вважають, що влада в повній мірі не усвідомлює, з якими проблемами доводиться стикатися інвалідам, тому ті нововведення, які вони впроваджують, що не спрощують життя таким людям, а тільки погіршують їх проблеми. Для того, щоб вирішити ці питання, необхідно впровадити єдину систему, яка захищатиме права всіх, як інвалідів, так і дітей, і людей похилого віку.

"Є певна системність, і якщо в комплексі не буде вирішено одне питання, то не будуть вирішені вони всі. У європейському суспільстві є єдиний стандарт для всіх країн, що входять до ЄС. І за цим стандартом живуть все. Ніхто не має права проігнорувати питання безбар'єрності, ніхто не має права проігнорувати захист людей з інвалідністю, або літніх людей, або дітей. Така ж система повинна існувати і у нас", – пояснює Володимир Петровський.

Реклама

Експерти розповідають, що український пакет державних соціальних гарантій не повинен відрізнятися від європейського прикладу. Зазначається, що там має бути прописано право на безкоштовний проїзд у всіх видах транспорту людей з інвалідністю, дітей та людей похилого віку, а також тих, хто їх супроводжує. Крім того, необхідні пункти – це забезпечення засобами реабілітації, лікуванням, оздоровленням та відпочинком. Ще один важливий аспект – це доступ до медичних і освітніх послуг.

"Уряд говорить, що у нас 6,8% інвалідів. Але насправді їх 15% і це величезна кількість. Перше, нам потрібна реформа по відношенню до інвалідів. Друге, нам потрібен свій народний омбудсмен. Третє, ми маємо право зробити незалежний комітет. і ще краще, якщо ми зробимо соціальні гарантії і імплементуємо міжнародне права в українське законодавство, і, щоб цей комітет цим займався", – говорить голова ВГО "Український конгрес інвалідів" Ірина Крошко.

Зазначимо, в грудні минулого року Рада замінила термін "інвалід" на "людина з інвалідністю" в низці законів. Мета законопроекту – привести чинне законодавство у відповідність з європейськими нормами.

Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення зміни до Закону України "Про реабілітацію інвалідів України" щодо встановлення групи інвалідності учасникам Антитерористичної операції.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти