Віталій Андронік
Провідний оглядач Винаходами українців користується світ не одне десятиліття. Напевно кожен українець знає ім'я Ігоря Сікорського, який сконструював перший вертоліт. Або Бориса Патона, який нещодавно пішов з життя. Вчений винайшов нові способи зварювання, в тому числі живих тканин, який використовується в хірургії. Або ім'я Сергія Корольова, головного конструктора перших ракет, штучних супутників Землі і космічних кораблів... Відомих українських вчених сотні.
В Україні і зараз багато талановитих дослідників, які рухають науку вперед.
Максим Юрженко, створив пластик міцніше металу для літаків і ракет
Максим Юрженко розробив з колегами пластмасу легше і міцніше металів, які використовують в будівництві літаків і ракет. Вчений завідує відділом зварювання пластмас № 080 в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.
Цей пластик – це композитний матеріал на основі високотехнологічних полімерів, армованих вуглецевими волокнами. Вчені знайшли спосіб, як зробити так, щоб пластмаса була міцніше за метали, які використовуються в авіаційній галузі.
Ми виявили, що під дією різних фізичних полів, наприклад, теплового, магнітного або електромагнітного полів, матеріали та вироби отримують поліпшення якості. Характеристики таких матеріалів вище, ніж у композитах, які зараз використовуються в авіаційній галузі, в ракетобудуванні та інших промисловостях
Нові матеріали українських вчених використовуватимуть конструкторські бюро "Південне" і "Антонов".
"Для КБ "Південне" ми розробили матеріал і технологію впливу температурного поля для формування обтічників для ракетоносіїв. А для КБ "Антонова" я розробив технологію зварювання полімерних матеріалів під дією електромагнітного поля", – говорить Юрженко.
Схожу технологію використовує Airbus. Компанія випустила літак А380, який на 55% складається з композитних полімерних матеріалів, які в свою чергу замінили металеві, що дозволило створити двопалубний літак.
Валерія Ковач, знайшла спосіб, як збирати розлиту нафту з поверхні води
Валерія Ковач з колегами розробили високопродуктивну мобільну лабораторну установку для виготовлення наносорбента на основі терморозширеного графіту (ТРГ). Розпилення такого сорбенту на місці аварій з розливами нафтопродуктів на водних об'єктах дозволяє швидко локалізувати і ліквідувати наслідки аварій. Сорбент поглинає нафтопродукт і утримує його на водній поверхні до сімдесяти днів з моменту розливу. Переваги такого підходу в тому, що із зібраної нафти можна повернути певну її частину, а решту використовувати як висококалорійне паливо. Проблема з розливами нафти одна з найбільших в усьому світі. Україна не виняток.
"У світі досить часто стаються розливи нафтопродуктів з різних причин (видобуток на нафтових платформах, на шельфі, танкерні перевезення і в зв'язку з повсякденною діяльністю портів). Наприклад, в Одеському порту можна помітити багато плям на поверхні води від суден – це дизельний слід і мастило. Якщо використовувати нашу установку, то можна очистити водну поверхню, тим самим поліпшити екологічний стан забруднених водойм", – зазначила Валерія Ковач.
Можливості цього обладнання вчені представили на різних міжнародних конкурсах і виставках. Одна американська компанія вже зацікавилася цією розробкою, говорить Валерія. Зараз тривають переговори з потенційним інвестором для налагодження серійного виробництва.
"Зараз ми працюємо над удосконаленням цієї технології шляхом насичення ТРГ спеціальними магнетитами, що дозволить збирати нафту вертольотами, обладнаними потужними електромагнітами", – розповіла вчена. На цей момент подано заявку на отримання міжнародного патенту.
Артур Запорожець, знайшов спосіб, як в реальному часі моніторити чистоту повітря
Артур Запорожець – співзасновник проєкту "Еко сіті" і старший науковий співробітник Відділу моніторингу та оптимізації теплофізичних процесів Інституту технічної теплофізики НАН України.
"Еко сіті" – це мережа станцій контролю забруднення повітря, які вже працюють в містах України.
Станції контролю забруднення повітря вже встановлені по всій Україні, а інформація відображається в реальному часі на сайті. Більш того, проєкт підключений до всесвітньої Мережі і дані датчиків транслюються на весь світ через агрегатори даних про якість повітря.
Датчики виявляють різні типи забруднюючих речовин. Це і дрібнодисперсний пил – один з найбільш шкідливих забруднювачів і це визнано ВООЗ. За даними організації, Україна посідає перше місце в світі від забрудненого повітря. У реальному часі можна подивитися концентрацію пилу або інших забруднюючих речовин в повітрі в різних містах
Крім цифр, сайт проєкту виводить поради для населення при тому чи іншому забрудненні. Наприклад, коли не рекомендується займатися спортом на вулиці або не варто виходити на вулицю людям з серцево-судинними захворюваннями.
А навесні, коли на Житомирщині почалися пожежі, станції першими вловили продукти горіння і це допомогло швидше відреагувати на вогонь, зазначає Артур Запорожець.
Тепер вчені ведуть переговори, щоб вивести проєкт на державний рівень. Для держави це була б дешева альтернатива системи моніторингу забруднення повітря. Наприклад, Центральна геофізична обсерваторія в Києві видає дані з запізненням в один день, а на вихідних – із запізненням три-чотири дні.
"Обсерваторія проводить чотири виміри на добу і не може фіксувати точкові перевищення викидів. Умовно, є завод, який робить викиди з другої до шостої ранку або з восьмої до 12-ої дня. І державна лабораторія не фіксуює викиди в цей час, чим користується багато підприємств і викидають необмежені і заборонені речовини", – пояснює Артур Запорожець.
На базі цього проєкту вчений готується захищати докторську дисертацію.
"Він важливий як для енергетичної галузі, так і має соціальну цінність. Ми можемо оперативно фіксувати, що викидають в повітря підприємства. За концентраціями різних речовин реально відстежити, чи справно працює обладнання або яке паливо використовується, чи є в ньому шкідливі домішки", – додає Запорожець.
Володимир Грінченко, створив екран для захисту від магнітного поля
Грінченко Володимир розробив з колегами екран, який знижує вплив магнітного поля від ліній електропередач на людину.
Повітряні лінії електропередач створюють магнітне поле, яке негативно впливає на здоров'я людини. А в Україні і західних країнах лінії електропередач проходять через населені пункти, а в деяких старих будинках вбудовані трансформаторні підстанції. У таких будинках рівень магнітного поля підвищений в десятки разів. Це небезпечно для здоров'я.
Ми розробили гратчастий екран. Він дуже ергономічний і легко встановлюється на будинку і головне, він знижує магнітне поле до гранично допустимого рівня. Наш екран відрізняється тим, що складається з окремих проводів, які розміщуються на будинку і з'єднуються паралельно. Це спрощує установку і експлуатацію пристрою.
Дія магнітного поля промислової частоти викликає ракові захворювання. Тому у всіх провідних країнах світу є жорсткі вимоги щодо магнітного поля.
Є різні методи боротьби з проблемою, але вони малоефективні, каже вчений.
Традиційно магнітне поле зменшують електромагнітні екрани, які являють собою суцільну алюмінієву плиту. Таку плиту незручно експлуатувати: вона міліметр завтовшки і не пропускає світло, а їх треба встановлювати на будинок. Деякі компанії в штатах і в Ізраїлі все ж цим займаються.
Олексій Плахунов, допомагає Ілону Маску запускати ракети
Не можемо не згадати Олексія Плахунова, який створює "мізки" ракет в SpaceX. Він працює в команді програмістів, які відповідають за розробку програмного забезпечення для ракет. Олексій причетний, в тому числі, до запуску космічного корабля Crew Dragon на Міжнародну космічну станцію.
Розробник веде свій блог, в якому пише на профільні теми, про кар'єрний ріст і трохи розповідає про роботу в компанії.
"Я сильно обмежений в тому, що я можу розповісти про роботу в компанії. Крім звичайних обмежень на поширення закритої інформації, працівники SpaceX потрапляють під обмеження ITAR (закон про контроль за експортом зброї). Фактично я можу говорити тільки про те, що вже (було) опубліковано в Інтернеті, і не більше того", – пояснює Олексій Плахунов в своєму блозі.
Родом він з Житомира і вивчав комп'ютерну інженерію в Хмельницькому вузі. Розробник встиг попрацювати в таких компаніях, як Microsoft і Google (Chrome Remote Desktop). Протягом останніх семи років Плахунов працює на Ілона Маска.
Марина В'язовська, розв'язала задачку століття
Українська вчена Марина В'язовська розв'язала одну з найскладніших математичних задач, над якою вчені билися вже кілька століть.
Потрібно було знайти рішення, як розміщується в 8- і 24-мірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються друг від одної.
Якщо пояснювати простою мовою, то суть завдання зводиться до того, яке точну кількість куль розміром з апельсин може поміститися в басейн певної форми. Над відповіддю завдання, яке ще в XVII столітті сформулював математик Йоганн Кеплер, вчені билися кілька століть, – каже Марина Вязовская. – Але це завдання стосувалася тривимірних об'єктів. Я ж знайшла рішення для восьмивимірних. Результати можуть застосовуватися в різних науках – фізиці, хімії, біології
Для розгадки Марині В'язовський знадобилося два роки, що стало справжньою сенсацією в світі науки. Її досягнення має велике значення для корекції помилок в мобільних телефонах, інтернеті і космічних дослідженнях.
Вчена народилася в Києві, закінчила механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пізніше поїхала вчитися до Німеччини.
2010 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України, а 2013 року стала доктором природничих наук в Боннському університеті, що в Німеччині. Крім цього, Марина є власницею найпрестижнішої математичної нагороди світу – премії Салема.
Зараз Марина живе в Швейцарії і працює в Швейцарському федеральному технологічному інституті.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми