Озвучене нещодавно урядом підвищення ціни на газ для населення і співпраця України з Міжнародним валютним фондом продовжують бути одними з топових тем останніх декількох днів, обростаючи все новими і новими інформаційними приводами. З одного боку, підвищена увага до газової теми пояснюється стартом опалювального сезону. З іншого боку, як це нерідко відбувається в Україні напередодні виборів, автоматом включається політичний фактор, в результаті чого активізується біляекспертне середовище з традиційною палітрою думок від "перемог" до "зради" і відповідним зміщенням акцентів. В результаті напруга емоцій знову починає зашкалювати і відводити увагу громадськості в сторони від нагальніших проблем.
Що пообіцяв прем'єр
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив про кроки Кабміну для захисту споживачів після підвищення тарифів на газ для населення. За його словами, уряд запроваджує механізми захисту для людей, для яких нинішня цінова ситуація в газовій сфері фінансово є важкою.
"Минулого року ми мали 6,9 млн господарств, що мають право на субсидії. В міжопалювальний сезон ми дещо посилили вимоги. Нам треба було з'ясувати, а скільки людей насправді мають право на субсидії. Зараз ми умови послабили. Субсидію повинен отримати той, хто її потребує. Це – адресна дотація", – підкреслив Гройсман.
Як уточнив глава уряду, наступним кроком стане монетизація субсидій – прозора і зрозуміла.
"Тому моє завдання зараз – захистити людей і відвернути країну від потрясінь дефолту. Зараз ми рятуємо ситуацію і маємо перспективи економічного зростання. Я вибрав чесний шлях по відношенню до людей", – запевнив глава уряду.
Також він уточнив, що питання про чергове підвищення на 35% ціни на газ для населення не стоїть.
"Питання про те, що треба робити ще одне підвищення на 35%, не стоїть і не може стояти, цього не станеться, тому що це неприйнятно для українських громадян. І я тут виступаю на стороні людей", – сказав Гройсман.
Що обіцяє Мінсоцполітики
Як переконував нещодавно міністр соціальної політики Андрій Рева, після підвищення ціни на газ для населення уряд не очікує зменшення кількості субсидіантів або зменшення суми, яку люди отримуватимуть. А значить, не може бути побоювань щодо неплатежів. Ті, хто не зможе платити, отримає допомогу від держави у вигляді субсидій. Стосовно можливого збільшення субсидіантів, Рева звернув увагу на наявність двох факторів.
"На підвищення кількості субсидіантів і розміру субсидій працює підвищення тарифів. На зменшення кількості субсидіантів працює розмір зарплат і пенсій. І якщо подивитися на ці два процеси, ми пам'ятаємо, що в новий опалювальний сезон почнуть враховуватися підвищені пенсії, які провели в жовтні 2017 року. Плюс протягом першого півріччя, за даними Держстату, на 25% зросла середня зарплата по країні", – сказав міністр в ефірі "Еспресо.TV".
Тобто збільшення на 23% ціни на газ, за його словами, здійснено в межах того підвищення соцстандартів, яке відбувалося наприкінці минулого і в першій половині цього року. Саме з урахуванням цих можливостей держбюджету і була узгоджена домовленість з МВФ.
"Тих коштів, які передбачені на субсидії на 2019 рік, їх повинно вистачити. Тим більше що з 1 січня уряд планує почати процес монетизації субсидій, як це передбачено законом", – додав він.
Зазначимо, минулої п'ятниці після газового екстреного засідання Кабміну Мінсоцполітики вже навіть презентувало вдосконалені умови оформлення субсидій. Зокрема, йдеться про розширення кола тих, хто має право на субсидію.
Реакція і доручення Порошенка
Логічно, що не залишився в стороні від газової тематики і президент України Петро Порошенко. Він, в свою чергу, доручив уряду розширити програму субсидій у зв'язку з підвищенням тарифів на газ
"Як президент я поставив уряду дуже жорстку вимогу – ми повинні захистити людей, розширити програму субсидій, збільшити кошти на виконання цієї програми, щоб від зростання тарифів не постраждали найменш захищені верстви населення і взагалі будь-хто, для кого це підвищення є критичним", – зазначив глава держави.
Президент нагадав про те, як відбувалося підвищення ціни на газ минулого разу, коли завдяки впровадженню субсидій вдалося компенсувати витрати для найменш захищених верств населення і "зняти страх" щодо цього рішення.
"Ми підкреслюємо, що жодна людина, жодна бідна людина, жодна незахищена родина не повинна відчути підвищення тарифів на своєму власному бюджеті", – підкреслив Порошенко.
Що кажуть експерти
За оцінками експерта Олександра Палія, держава спробує пом'якшити соціальне навантаження від подорожчання газу для тих споживачів, хто цього реально потребуватиме.
"Всі субсидії, які раніше були призначені дійсно малозабезпеченим, залишаються. Просто деякі з них пройшли перевірку влітку. Тому що Кабмін дійшов висновку, що 10% субсидій отримували люди, які мають квартири, будинки, елітні машини і т.д. Цих людей трохи "повичищали", а тепер чиновники кажуть, що практично всі, хто реально потребуватиме, все отримають субсидію. Це означає, що якщо у людини витрати на комунальні послуги будуть більш 15% її доходів, то це покриває держава. Це досить ліберальна система. Уже сьогодні субсидії охоплюють дуже велику кількість людей, і це механізм пом'якшення соціальних ударів", – зазначив він в коментарі сайту "Сегодня".
Крім того, як нагадав експерт, ревізія державою своїх витрат на субсидії була частково пов'язана зі зловживаннями механізмом держдопомоги, коли, "наприклад, 2014 р. фактично використовувати субсидію і даремно спалювати газ було вигідним, тобто, особа, яка вибирала цей обсяг газу (при низьких цінах на блакитне паливо на світових ринках. – Авт.), і далі отримувала субсидію, а хто не витратив таку допомогу, той її не отримував".
"Тобто, країна, маючи велику проблему з поставками газу, коли ми тільки переорієнтувалися з РФ на Європу, фактично спалювала газ і "гріла повітря". Відкривали взимку свої кватирки, аби витратити газ. Це означало, що система субсидій тоді була безглуздою. Зараз вона трохи приходить в себе, стає ефективнішою і починає заохочувати громадян до енергозбереження. Тобто люди, які бережуть енергію, повертатимуть частину коштів. Упевнений, що, наприклад, якщо б тим людям, які економлять, платили б по 1-2 тис. грн на місяць, то й побачили б, що ті, у кого великі будинки, позакривали б на зиму багато кімнат, хтось переїхав би, скажімо, до тещі на якийсь час, і т.д. тобто, почалося б дуже раціональне і економне використання енергоресурсів. Тому ідея монетизації субсидій є хорошою, вона може різко скоротити споживання енергії. Зараз же ми бачимо, що багато людей вже починають утеплювати власні будинки, в оселях більше вікон пластикових, ніж дерев'яних. Тобто все в кінцевому підсумку сприяє тому, що країна стає енергоефективнішою", – пояснив Палій.
Як підтвердила нам аналітик Олеся Яхно, галас і спекуляції навколо газової теми частково роздуваються штучно, а рішення уряду було продуманим і зваженим.
"Зраду" у нас завжди можна знайти і, наприклад, одні і ті ж люди можуть її шукати в тому, що ми не змогли б отримати транш від МВФ, якби не домовилися. І тут же вони шукають "зраду" в тому, що ми домовилися, але при цьому довелося підняти тарифи на газ для населення. Насправді, як ми знаємо, зростання тарифів було одним з наслідків вирівнювання ціни на імпортний газ і газ власного видобутку – це одна з вимог МВФ для надання чергового траншу, яке обговорювалося вже давно. І ми знаємо, що переговори Кабмін вів дуже давно, максимально відсуваючи той термін, коли можна міняти існуючі тарифи", – сказав вона.
За її словами, не зовсім буде вірним стверджувати, що відсутність траншу могла бути критичною для економіки країни, "але, водночас, ми прекрасно розуміємо, що є серйозне боргове навантаження, пік якого припадає саме на 2019 р. і ми зобов'язані віддавати ці борги, тому нам просто необхідно це перекредитування від МВФ".
"Вважаю, що виходячи з тих стартових можливостей Кабміну і позицій, які озвучував Фонд (а це точно були не 23%, а 60%!), то, звичайно, можна вважати, що це – успішні переговори, проведені КМУ. Але коли ми говоримо про проблему субсидій, тарифи, сферу ЖКГ в цілому, то це не стосується тільки ціни. По суті, чинний уряд і влада з 2014 р. в умовах війни і дуже непростих умов, коли ми повинні міняти економічні ринки, домовлятися про те, щоб не безпосередньо купувати газ у РФ, тому що у шантажиста не можна купувати блакитне паливо (ми купуємо його в Європі, і нехай він російський, прямих закупівель у РФ ми не здійснюємо), влада повинна робити реальні кроки з енергомодернізації і енергозбереження. Навіть в таких банальних, здавалось би, речах, як наприклад, встановлення лічильників. Дивно, чому ніхто до 2014 р. з політиків ніхто не проводив всі ці заходи в звичайному режимі, коли не було війни і такої гострої необхідності оптимізувати сферу енергетики і ЖКГ", – підкреслила вона.
Політолог Тарас Березовець, в свою чергу, пояснив в коментарі сайту "Сегодня", що переговори з МВФ були життєво необхідними для України з урахуванням, крім усього іншого, погроз економічної кризи в ЄС, що теж може позначитися на українській економіці.
"Ми повинні розуміти, що ціна на газ об'єктивно зростає і Україна змушена піднімати вартість блакитного палива для населення в тому числі. Розмови про те, що, мовляв, у нас газ власного видобутку та давайте його продавати чи не за собівартістю, це популізм. У жодній країні світу чомусь за собівартістю газові компанії, навіть державні, продавати газ не поспішають. Всі чомусь хочуть на цьому заробити. Це – природне бажання. Точно так же на послуги, які надає ЖЕК, він теж хоче заробляти. Тому що йому необхідно виплачувати зарплати людям, утримувати інфраструктуру і т.д. З цієї точки зору Україні життєво необхідно було продовжити співпрацю з МВФ, особливо в умовах кризи, що починається в ЄС. Ця криза там народилася не сьогодні, але вона посилилася новим бюджетом, прийнятим в Італії, який зараз активно критикують в Брюсселі. І ця італійська криза загрожує всьому Євросоюзу. Тобто, рецесія і нова хвиля економічної кризи вже на порозі", – аргументував він.
Таким чином, як продовжив експерт, Україні потрібно терміново поповнювати свої золотовалютні запаси, щоб і далі розплачуватися за існуючими кредитами.
"Тому іншого варіанту в України не було, підвищення ціни на газ для населення було ключовою вимогою МВФ. Як Кабмін виходитиме з цієї ситуації? По-перше, зберігся розмір субсидії, на них в 2019 р. закладено 55 млрд грн, і ті, хто повинен отримати субсидії, їх отримає. Крім того, збільшується програма "теплих" кредитів з ініціативи КМУ. Це ті гроші, які підуть безпосередньо на особисті домогосподарства, люди зможуть на ці дешеві кредити утеплити власні житла, і, відповідно, платити за опалення набагато менше. Тому все це і повинно вирішуватися в комплексі", – сказав експерт, додавши також про необхідність відновлення споживчого банківського кредитування на енергоефективність та модернізацію.
Водночас, за його словами, українцям, крім допомоги держави і доступних енергоефективних програм, слід також самим переглянути своє ставлення до енергоспоживання.
"Чомусь в країнах ЄС, наприклад, в Німеччині, середня температура взимку в приміщеннях становить 16 градусів. У Британії – 15 градусів. Я це можу підтвердити, оскільки особисто жив там два роки, в тому числі в англійській родині в Йорку. Я пам'ятаю, що у них температура взимку вище 14 градусів взагалі не піднімалася. Всі ходили в двох светрах, спали під двома-трьома ковдрами, і там просто божевільні ціни на газ. Тому на ньому там всі економлять. У нас же все люди хочуть, щоб взимку в квартирі, умовно кажучи, було як на Сейшелах, 25 градусів, а платити за це якісь то смішні гроші. Такого часу вже не буде ніколи: епоха дешевого газу пішла. А ті, хто обіцяє знизити тарифи, домовитися про нові умови з МВФ і т.д. – ми знаємо, як Янукович домовився. Він знизив ціну газу на $ 100 за 1 тис. кубометрів, підписавши "Харківські угоди", завдяки яким Росія придбала Севастополь, що стало стартом для подальшої анексії Криму. Тому за визначенням енергонезалежність країни не може бути дешевою", – підсумував він.
Проте, досить критично підвищення цін на газ для населення і соціальні обіцянки влади оцінює експерт Олександр Мусієнко.
"Аргумент Кабміну, наприклад, що підвищення тарифів на газ – це, мовляв, ринкова необхідність і т.д., є спірним. Потрібно говорити про реальний фінансовий стан більшості населення, на плечі якого і ляже тягар цих тарифів. Тарифний тягар впаде насамперед якраз на власників (або користувачів) звичайних дво-, трикімнатних квартир в панельних будинках, які там проживають і платитимуть ще більше за тепло в своїх платіжках. Йдеться про так званий середній клас і небагатих українців. Насамперед на звичайних громадян лягає цей вантаж, а не на великий бізнес, не на заможних домовласників, у яких великі приватні будинки. Тиск посилюється передусім на пересічних громадян, у більшості з яких немає лічильників і яким не залишається нічого, крім як платити фактично за площу, за метраж використаного тепла", – сказав він сайту" Сегодня", прогнозуючи зростання заборгованості з компослуг і обмеженість бюджетних витрат на субсидії, яких не вистачить для покриття потреб більшості споживачів послуг ЖКГ.
У свою чергу поділяє певний скептицизм щодо заяв і обіцянок топ-чиновників екс-міністр економіки, економіст Володимир Лановий.
"Підвищення тарифів на газ та електроенергію спровокує інфляцію, а зростання дефіциту держбюджету (в тому числі за рахунок збільшення витрат на соцпрограми. – Авт.) призведе до девальвації гривні, зростання цін на споживчі товари в цілому, погіршення рівня життя, зменшення інвестиційного потенціалу країни і не буде ніякого зростання економіки", – спрогнозував він.
А ось голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко впевнений, що підвищення тарифів не позначиться на зростанні цін на споживчі товари. Про це він розповів у своєму блозі на сайті "Сегодня".
"Чи позначиться це на споживчих цінах в країні? Не сильно. Все-таки, промисловість уже давно працює на інших тарифах... З іншого боку, у нас рідко буває так, що якісь кустарні невеликі виробництва знаходяться в приватних будинках і, відповідно, платять за тарифами для населення. Це навіть не малий, а дуже малий бізнес", – зазначив Дорошенко.
Як повідомлялося, водночас в Україні з 1 березня 2019 року має відбутися індексація пенсій за новою формулою. При цьому, як анонсували в Мінсоцполітики, під індексацію пенсій 2019 року підпадуть близько 10 млн пенсіонерів.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми