Україна – космічна держава: чим і як сьогодні українці готові підкорювати космос

Україна – аерокосмічне держава. Це константа. Багато з тих, хто ностальгує за СРСР, стверджують, зокрема, що все, що має Україна сьогодні в авіакосмічній галузі, – це спадщина колись могутньої держави.

Дамо спокій "імперському минулому" з гаслами "наздогнати і перегнати Америку" і боротьбою за космічний простір для розміщення там зброї і супутників ефективного ведення шпигунства та можливої війни з вірогідним супротивником.

Сьогодні колишні вороги стали союзниками. Американське і Європейське космічні агентства – NASA і EASA – активно співпрацюють з Україною в космічних програмах, а українські фахівці-розробники трудяться в численних центрах, що займаються програмами з освоєння космосу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але що ми знаємо про розвиток космічних програм в Україні сьогодні?

Ми знаємо, що в країні є Державне космічне агентство. Ще до недавнього часу воно було таким собі українським монополістом в освоєнні космосу. І ось це було справжнім пережитком радянського минулого. Адже підприємства, які сьогодні виробляють продукцію для освоєння космосу – від трубочок для скафандрів до комплектуючих до ракетних двигунів, – практично всі приватні. Адже бажаючі зібрати космічну ракету або ж будь-якій дієвий апарат, щоб полетіти в ближній космос або стратосферу, є не тільки в середовищі державних космічних "інституцій". Тому в лютому 2020 року уряд зняв заборону на здійснення космічної діяльності приватними підприємствами. І це дало новий поштовх в розвитку української авіакосмічної галузі. В усякому разі, в цьому впевнені ті, хто "хворіє" (в хорошому сенсі слова) космонавтикою.

Отже, що ж нам відомо про українську космонавтику?

Знаємо, що Сергій Корольов, який вважається родоначальником радянської космонавтики, – родом з Житомирської області. Тобто українець.

Сергій Корольов. Фотоколаж: silamira.ru

С. Корольов і Ю. Гагарін перед польотом 12 квітня 1961 року. Фото: www.korolev-s-p.ru

С. Корольов і Ю. Гагарін, 1960-ті роки. Фото: www.korolev-s-p.ru

Космонавт Леонід Каденюк став першим громадянином незалежної України, який здійснив політ у космос. Політ відбувся 19 листопада 1997 року в складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі "Columbia". На жаль, Каденюк помер у січні 2018 року в віці 68 років.

Леонід Каденюк. Фото: wikimedia

Л.Каденюк, підготовка до польоту. Фото: wikimedia

Але ще Україна стала відома як країна, де створюють потужні космічні апарати та ракетоносії: супутники для дистанційного зондування землі "Січ", ракети-носії "Дніпро" і "Зеніт-3SL", а також "Циклон-3".

До речі, перший український штучний науково-дослідний супутник "Січ-1" був запущений на орбіту за два роки до польоту Каденюка – у 1995-му. А провели запуск за допомогою ракети-носія "Циклон-3".

Український супутник "Січ-1". Фото: wikimedia

Український супутник "Січ-2". Фото: wikimedia

Через якихось 9 років після першого українського супутника на орбіту був запущений перший наносупутник – PolyITAN-1, через три роки запустили і другий такий супутник, який був створений в Київському політехнічному інституті. Ці апарати призначені для дослідження клімату Землі. Ці супутники були виведені на орбіту за допомогою українських ракет-носіїв, "Дніпро", "Зеніт-2", "Циклон-3".

Протягом наступних кількох років на орбіту Землі було виведено сотні українських космічних апаратів за допомогою більш як півтори сотні українських же ракет-носіїв.

Фахівці кажуть, що будь-яка космічна держава стоїть на трьох китах:

1. Наявність космодрому;
2. Супутник і ракета-носій;
3. Наземна інфраструктура, яка обслуговує і підтримує функції апарату на орбіті.

Сьогодні в Україні нібито є тільки кит №2. Тобто Україна "космічний візник" і не більше того. Насправді це не зовсім так. Так, на свій космодром поки що не "назбирали". Колись було – то вибори, то перевибори, то революції, то війна ...

Крім супутників і ракет-носіїв в Україні ще є Центр космічних досліджень і зв'язку, який розташований у Львівській області. Не варто забувати і про Макса Полякова та його компанію Firefly Aerospace, яка у 2018 році потрапила в список компаній, відібраних NASA для програми освоєння Місяця, а в 2019-му успішно пройшла випробування двигунів 1 і 2 ступенів.

Місячний модуль. Фото: facebook.com/fireflyspace

Двигуни космічної ракети нового покоління. Фото: facebook.com/fireflyspace

У Конструкторському бюро "Південне" в Дніпрі виготовляють місячні теплиці, модульні місяцеходи та транспорт. Крім того, є аерокосмічна компанія Space Cossacks, яка освоює стратосферу. А також "аерокосмічні активісти" – DniproSkyLAB, Клуб експериментального ракетобудування Кербі, NAURocket – "ракетники" при Національному авіаційному університеті і безліч ентузіастів.

Новий тип міні-місяцеходу. Фото: facebook.com/SpaceCossacks

Новий тип міні-місяцеходу. Фото: facebook.com/SpaceCossacks

Так змодельоване приземлення на Місяць. Фото: facebook.com/fireflyspace

Так чи є перспективи в української космонавтики? Безумовно є . Хтось не вірить, але світова історія показує, що найчастіше всі звершення здійснюються тими, хто вірить в успіх своєї справи.

І ось, до речі, зовсім недавно вчений Дмитро Хмара провів унікальну зустріч і прочитав всім допитливим лекцію на тему "Навіщо Україні космос":