Анастасія Іщенко
оглядач Карантин став унікальним явищем для всього світу, і для України, зокрема. Багато хто говорить, що після карантину світ вже не буде таким, адже зміниться безліч звичних процесів. Сайт "Сьогодні" вирішив дізнатися думку політологів, економістів, продюсерів і представників IT-індустрії. Вони солідарні в тому, що карантин не мине безслідно.
Економіка і політика
Олександр Хмелевський, незалежний експерт і кандидат економічних наук, прогнозує ослаблення карантину не раніше травня. Швидше за все, карантинні обмеження почнуть послаблювати після травневих свят, можливо, 12 травня.
"Багато людей залишаться без засобів до існування, очікується зростання політичної напруги. Не виключено, що в низці країн світу будуть встановлені диктаторські режими. Можливі нові збройні конфлікти і війни. Міжнародні зв'язки значно ослабнуть. Країни стануть закритішими. Низка країн встановлять візовий режим або посилять вимоги для отримання віз", – ділиться думкою експерт.
Микола Мельник з аналітичної групи "Левіафан" також прогнозує скасування карантину в Україні до середини травня, проте кардинальної зміни звичного порядку не очікує.
"Заяви про те, що світ ніколи не буде таким, як до цього, ми чули і після трагедії "9/11" (серія терактів 11 вересня 2001 року в США – Ред.) і після фінансової кризи в 2008 році, і після анексії Криму, і чуємо зараз. Журналістам і політикам подобається кліше, які добре можна тиражувати. Тому світ буде таким, як і був до цього, хіба що кожен уряд буде вважати за хороший тон оголосити про збільшення витрат на медицину", – говорить експерт.
Юрій Подорожний, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, зазначає, що пандемія запустила чергову світову кризу. Такі кризи виникають кожні 10-15 років, але світ злякався сьогоднішньої кризи, перш за все, тому, що жодна система медичного обслуговування не змогла адекватно відповісти на пандемію.
"Коронавірус спровокував глибшу економічну кризу, розгрібати яку суспільство буде довше, ніж зазвичай. Але глибина і масштаби нам не відомі. Адже не зрозуміло, чи зможуть карантинні заходи локалізувати вірус, до того ж, не виключено, що на світ чекає друга хвиля. Але ж, також можливо, що вже найближчим часом з'явиться вакцина, яка зупинить кризу медичну і, очевидно, спровокує економічне зростання, викликане простим оптимізмом.
Чи зміниться світова економіки? Так, зміни будуть, але причиною стане не вірус, а розвиток колосальними темпами інформаційних технологій, яким вже стає тісно не тільки в парадигмі уявлень про економіку, властивою другій половині ХХ століття, а й – що дуже важливо – політиці. А тому коронавірус і весь галас через пандемію – це скоріше темний тунель між минула доба і нова. А тому говорити про те, як ми пройдемо його, можна і потрібно. Хоча б для того, щоб не наробити чергових помилок", – каже Подорожний.
Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, каже, що наслідки карантину необхідно розглядати лише у комплексі з впливом світової економічної рецесії. Адже вже зараз очікується всесвітнє падіння споживчого попиту і доходів населення.
"Закриються або скоротяться низка підприємств. Перш за все – у сфері послуг. Роботу втратять мільйони співробітників. У структурі економіки збільшиться роль виробничого сектора. На ринку праці посилиться конкуренція за рахунок повернення мільйона трудових мігрантів, які втратять роботу в Європі та Росії. Зменшиться приплив валюти до країни від трудових мігрантів, що знову ж таки знизить споживчий попит. Після кількох місяців карантину можуть змінитися соціальні звички. Люди будуть все так же часто мити руки, менше обніматися при зустрічах, частина робочих контактів так і продовжиться дистанційно", – говорить Попов.
Він додав, що багато держав під приводом боротьби з епідемією посилюють методи контролю за громадянами. Органи влади та правоохоронні органи отримають повну інформацію про пересування кожної людини, її покупки, контакти.
"Можливе обов'язкове носіння смартфонів або аналогів сім-карт для визначення геопозіціі, щонайменше, можуть надовго залишити зобов'язання носити з собою посвідчення особи і право патрулів проводити опитування, огляд речей і вимірювання температури. Встановлюватиметься все більше камер стеження з розширеним функціоналом. Можна очікувати всесвітньої кампанії з мінімізації готівкових розрахунків. Це не тільки зменшить ризики передачі вірусу через готівку, а й полегшить контроль держорганів за фінансами громадян. Суспільство підтримає обмеження особистих свобод в обмін на посилення захисту та безпеку. Можна прогнозувати поступове зниження рівня демократії та політичного плюралізму. Ця тенденція і так домінує в усіх сусідніх з Україною країнах і без карантину, відповідно, нова українська влада зможе переймати перевірений практикою досвід", – зазначив Попов.
Дмитро Сінченко, голова Асоціації політичних наук, передбачає, що епідемія та карантин в Україні можуть вплинути на проведення місцевих виборів.
"Судячи зі змін до бюджету, в цьому році місцевих виборів чекати не варто. Адміністративно-територіальну реформу парламент ще не провів, а виборчу, яка в значній мірі залежить від адміністративно-територіальної, до цього часу не завершив. Всі терміни були зірвані ще до виникнення проблеми з пандемією, а тепер є зручна причина для того, щоб місцеві вибори, всупереч нормам Конституції, просто не проводити", – каже Сінченко.
Експерт додав, все йде до того, що Україна почне виходити з карантину з травня, поступово, і до кінця червня цей процес завершиться. Однак все може змінитися, якщо в травні виникне великий спалах захворювання.
Бізнес
Наталя Мельникова, засновник MELNYKOVA PR & EVENT agency, каже, що вже зараз можна спостерігати, як просів ринок організації заходів і як він нездатний адаптуватися до нової реальності. Очевидно, що сезон втрачений і восени заповнений не буде.
"Тому що тільки так здається, що все закінчиться в момент закінчення карантину. Насправді вірус буде продовжувати своє поширення і вже сьогодні багато говорять про можливу другу і третю хвилі, а значить івенти у звичному розумінні цього сезону не повернуться. З точки зору ринку піару, ми спостерігаємо, що ці послуги малий бізнес ставить на "стоп", і його головне завдання – вижити, отримати кеш тут і зараз", – говорить Мельникова.
Антон Ковалишин, керівник відділу зі зв'язків з громадськістю постачальника електроенергії і енергоефективних рішень YASNO, розповідає, що за період карантину все більше споживачів комунальних послуг починають користуватися дистанційними та онлайн-сервісами самостійно або через своїх родичів.
"Виявляється, можна нікуди не ходити і не стояти в черзі в банку, щоб оплатити світло або передати показання лічильників – все це можна зробити за хвилину зі смартфона з дому. Зростає важливість і розуміння питання енергоефективності. Під час карантину люди більше приходять до того, що необхідно контролювати своє споживання енергоресурсів, шукати способи оптимізації. Наприклад, встановлювати двозонним лічильники електроенергії, замовляти енергоефективні набори, які дозволяють до 50% скоротити витрати на електрику, впроваджувати вдома енергозберігаючі звички – вчасно вимикати світло за собою, використовувати еко-функції в електроприладах, вимикати з розетки прилади, якими не користуєтеся", – каже Ковалишин.
Ігор Городецький, заступник директора з питань виробництва державної IT-компанії ДП "Інфотех", зазначив, що зміни, перш за все, повинні торкнутися малого і середнього бізнесу, які карантин поставив перед проблемою організації віддаленої роботи своїх бек-офісів. Далеко не всі змогли забезпечити співробітникам можливість віддаленої роботи.
"Беручи до уваги прогнози світової медицини про те, що восени ми можемо зіткнутися з повторною біологічної небезпекою, я думаю, що бізнес спробує врахувати сумний досвід і зосередить свої зусилля на те, щоб дати можливість кожному співробітнику, який використовує в роботі комп'ютер, працювати однаково продуктивно будинку і в офісі. Тут можуть бути два основних шляхи розвитку подій: або "перехід" у хмарні технології, або створення власної інфраструктури. А це означає, що на ринку підвищиться попит на послуги всіляких хмарних сервісів – від послуг зберігання інформації до надання програмних сервісів управління завданнями, фінансовими і матеріальними ресурсами. Тим, хто не довіряє "хмарам", доведеться розщедритися на додаткове мережеве та серверне обладнання, а також на програмне забезпечення для автоматизації процесів повністю електронного документообігу, контролю виконання (тайм-менеджменту), моніторингу стану процесів і підтримки віддалених користувачів. Звідси ще одне припущення: на ринку праці можуть стати більш затребуваними системні адміністратори", – ділиться спостереженнями Ігор Городецький.
Галина Хейло, фундатор фінансово-аналітичного центру "Трансформація", член Ради Асоціації українських банків, також підтверджує, що основний тренд у фінансовому середовищі для користувачів – онлайн.
"Якщо раніше була звичка або сумніви, то вірус їх убив. Платити комуналку, не виходячи з дому, навчили навіть самих стареньких. Наступний тренд – в недалекій перспективі можна чекати повної відмови від готівки. І третє, про що хотілося б зазначити, – будуть стрімко розвиватися додаткові опції. Банк стане помічником у суміжних сферах – ви хочете зайнятися благодійністю, не забувати оплачувати онлайн-передплати, знайти квитки в подорожі. Для цього не потрібно буде звертатися в окремі сервіси", – ділиться думкою Хейло.
Культура
Володимир Яценко, співзасновник Limelite і Forefilm, представник України в Європейському фонді підтримки кіно Eurimages ("Єврімаж"), продюсер фільмів "Атлантида", "Додому", "Дике Поле", в коментарі "Сьогодні" зазначив, що кіноіндустрія вже змінилася. Після секвестру бюджету, Держкіно отримає фінансування в розмірі 455 млн грн – це мінімальна сума підтримки за останні 4 роки.
"Це особливо прикра ситуація ще й тому, що європейські країни, навпаки, розуміючи важливість культурної сфери і кіно зокрема, збільшують фінансування для діячів культури. Адже культура може відповідати на різні питання і, зокрема – як справлятися з таким викликом, як коронавірусна пандемія. Приклад фільму "Зараження"ще раз це підтвердив. Сподіваюся, що, можливо, у другому півріччі влада перегляне своє рішення і дофінансує культуру. Тому що це дуже важливо, це критично для існування будь-якої держави", – говорить Яценко.
Кінопродюсер додав, що залишається відкритим питання кінопрокату, тому що вони запланували прем'єру фільму "Атлантида", який завоював Гран-прі другий за значенням секції Венеціанського кінофестивалю 5 листопада.
"Поки не ясно, як в цей час будуть функціонувати кінотеатри, як вони переживуть кризу і хто стане нашим конкурентом в прокаті. Тому готуємося до всього", – говорить Яценко.
Денис Іванов, директор дистриб'юторської компанії "Артхаус Трафік", говорить, що зараз індустрія кіно переживає, напевно, одну з найбільших криз за всю історію кінематографа. Втім, якщо говорити про онлайн перегляди, то позитивна динаміка, звичайно, є, адже ще до коронавірусу веб-ресурси показали велике зростання. За різними оцінками минулого року зростання склало 15-20%.
"Під час карантину онлайн-платформи, безумовно, збільшать свою аудиторію, зокрема, це позначиться і на українському кіно. Щодо тих фільмів, які ми випустили цієї весни в діджитал-релізах, бачимо зацікавленість глядача і хорошу динаміку як по хітам "Мої думки тихі" і "Додому", що вийшли на OLL.tv ) так і за стрічками, які вже виходили в діджитал раніше. Думаю, успішні позиції українського кіно в онлайні закріпляться, і легальний перегляд буде переважати над піратським. Я також переконаний, що після зняття обмежень кіноаудиторія неодмінно повернеться до кінотеатрів, однак це забере досить багато часу. Судячи з того, що відбувається на китайському ринку, а також виходячи з того, що карантин зніматимуть поступово, відновлення вітчизняного кінотеатрального ринку – питання не місяців, а кількох років. Однак воно все одно відбудеться, і аудиторія кінотеатрів відновиться протягом року або двох", – прогнозує Іванов.
Анастасія Комлікова, член Національної спілки композиторів України, каже, що суттєве зменшення фінансування сфер культури і освіти – те, з чим доведеться жити нашому суспільству після карантину.
"У короткостроковій перспективі подібні рішення здаються цілком раціональними, але в довгостроковій вони приведуть до іміджевих втрат на світовій арені (через невиконання умов діючих міжнародних проєктів), згортання освітніх проєктів національного значення, нарешті, підняли питання відповідності форм і змісту навчання реаліям сучасного світу (зокрема, проєкт "Нова українська школа" та ін.). На індивідуальному рівні складне матеріальне становище українців обмежить кількість відвідувачів концертно-театральних закладів, музеїв, виставок. Це позначиться на загальному культурному рівні населення", – говорить Комликова.
Про те, які країни вже послабили карантин, дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми