Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

В Україні хочуть скорочувати кількість університетів: навіщо і що з цього вийде

27 листопада, 07:23

Анастасія Іщенко

Чи справді в країні занадто багато вузів? І що не так з нашою вищою освітою?

/ Фото: Pixabay

Реклама

Думка про те, що в Україні занадто багато університетів, звучала вже не раз. Ось і новий міністр освіти і науки Ганна Новосад в своїх інтерв'ю наголошує, що кількість вищих навчальних закладів в країні потрібно скорочувати. Сайт "Сьогодні" розбирався, чи дійсно в Україні так багато університетів і як можна вирішити цю проблему.

Чи багато вузів в Україні?

Розмови про скорочення кількості університетів в країні йдуть давно. Так, наприклад, у 2014 році тодішній міністр освіти Сергій Квіт відзначав, що кількість вузів потрібно зменшувати. Наступні глави відомства також виступали за реформування системи вищої освіти. Лілія Гриневич (міністр в 2016-2019 рр.) згадувала, що кількість університетів залишилася в країні на рівні 20-річної давності, а ось число студентів зменшилося майже вдвічі .

На початок 2019 року в реєстрі установ вищої освіти було зареєстровано 1388 закладів, але це загальна цифра, до якої входять як приватні, так і державні вузи, а також академії, технікуми, коледжі тощо. У Держстаті повідомляють, що саме університетів, академій та інститутів в країні налічується 282, навчається там 1,3 млн студентів; в свою чергу, технікумів, коледжів та училищ в Україні 370.

Дані Держстату.

У країнах Європи такої кількості вузів немає, але варто пам'ятати: поняття про те, що вважати вищим навчальним закладом, в Україні і в інших країнах злегка відрізняються. Проте у Франції, наприклад, налічується 80 університетів, в Італії – 89, в Німеччині – 250 . А Україна, згідно з різними рейтингами, стабільно входить в топ-20 країн з найбільшою кількістю вузів.

Єгор Стадний, колишній директор CEDOS, а нині заступник міністра освіти, на своїй сторінці в Facebook ще влітку писав, що в 200 найбільших навчальних закладах країни навчається понад 70% студентів.

"241 заклад не має жодного студента, який би там зараз навчався. 117 закладів мають до сотні студентів. 810 закладів мають до 500 студентів. В принципі, якщо завтра зникнуть ці порожні 241, можна буде зробити гучну новину – за один день кількість вузів в Україні скоротилася на 18%. Але це жодним чином не вплине на ситуацію. І найголовніше – це позбавлене сенсу. Заклад може бути прекрасним, навіть якщо там 100 студентів, і дуже посереднім, навіть якщо там 10 тис. студентів", – писав Стадний.

Чи варто скорочувати кількість вузів у країні і як це робити

Ми поспілкувалися з експертами і розпитали їх, чи дійсно варто скорочувати кількість університетів у країні і як це зробити цивілізованим і дієвим способом. Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідуюча відділом філософії та історії релігії Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ в коментарі сайту "Сегодня" відзначила, що вона за скорочення університетів в Україні, але тільки за результатами об'єктивної зовнішньої оцінки.

"Багато філій на місцях відкривалося, ліцензували і взагалі існувало тільки за хабарі. Виникнення таких "університетів" було викликано декількома факторами, зокрема, необхідністю працевлаштування тих, кого вигнали за профнепридатність з центральних університетів, бажанням заробити гроші, зайняти посаду ректора, поширити свій вплив в регіоні з політичних мотивів; такі "університети" правильно масово голосують за правильних кандидатів тощо", – зазначає Филипович.

Вона додає, що також такі університети створювалися через нединамічність і негнучкість найстаріших університетів саме в контексті нових спеціальностей, нових методик, молодих викладачів. Адже ні для кого не секрет, що в старих університетах люди часом працюють по 50 років, заважаючи природний кругообіг кадрів вищої школи.

"Повинен бути зовнішній аудит! Справжня перевірка, відвідування лекцій, семінарів, ознайомлення з новітніми формами роботи викладачів, їх науковою роботою, а не за фіктивними звітами. Конкурси на заміщення посад повинні бути відкритими і справедливими. Натепер – це міжсобойчики, куди пробитися молодим і талановитим дуже важко. Потрібно жорстко підійти до пенсійного віку. Переглянути існуючі норми. Студент хоче бачити молодого викладача", – коментує ситуацію Филипович.

Вона підкреслила, що потрібно міняти умови праці, тому що викладач не може за рік якісно виконати навантаження в 1000 годин і отримувати за це 7-10 тис. грн.

А ось Алла Бойко, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, впевнена, що ефективність влади вимірюється кількістю університетів і якістю університетської освіти. Хоч реформи і потрібні, але вони не можуть передбачати скорочення кількості вчителів, викладачів вищої школи та закриття вищих навчальних закладів.

"Необхідно зробити невеликі класи в школі (не більше 10-15 учнів), студентські групи по 5-9 осіб. В цьому році я була в Кембриджі, спілкувалася з бакалаврами цього славного університету. Так кількість студентів, які відвідують заняття одного викладача, не може перевищувати 9 осіб! А в коледжах може бути і ще менше. Це – запорука якості освіти. Так робиться в усьому цивілізованому світі", – говорить Алла Бойко.

Професор КНУ додає, що ті спеціальності у вузах, які не користуються попитом на ринку, потрібно модернізувати, зробивши акцент на отриманні практичних знань і навичок, які будуть необхідні в роботі, але в той же час рішення закривати університети Алла Бойко вважає абсурдним і ризикованим.

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього, зазначає, що в Україні справді надлишок університетів, в тому числі через те, що в 90-х багато технікумів і училищ ставали університетами, відкривалися філії і т.д. Сьогодні ж багато хто з них просто не можуть набрати студентів, а якість освіти там залишає бажати кращого.

"Потрібно оздоровлювати це середовище, щоб не було девальвації вищої освіти. Тому що нам просто не потрібна така кількість людей з дипломами. Навіть якщо взяти статистику щодо безробітних, то величезна кількість людей з дипломами не можуть знайти собі роботу, не дивлячись на те, що вакансій в країні багато. Виходить, що люди з вищою освітою в Україні не задовольняють вимоги тих компаній, які пропонують робочі місця", – говорить експерт.

Скиба додає, що потрібна нова концепція і план дій. Багато що залежить від учасників процесу, тому що просто ламати систему через коліно – не найкращий варіант, все закінчиться протестами. За словами Скиби, однією з моделей може бути наступна: університет добровільно об'єднується з іншим університетом, бренд більш популярного вузу поширюється на менш значущий.

"Інший варіант – університет може стати акціонерним товариством, де одним з акціонерів буде галузева асоціація або якась компанія, яка буде впливати на навчальну програму, матеріально-технічне забезпечення тощо", – підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше новини "ьогодні" розповідали, як в Україні обговорюють "оптимізацію середніх шкіл".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...