"Закрила своїм тілом дітей": сім'я, покалічена обстрілом в Авдіївці, повертається до життя

Як розповісти про тих, хто пережив пекло і ось уже четвертий рік не може прийти до тями? Які підібрати слова, розповідаючи про дітей, які кричать під обстрілами, про турботливих матерів, які закривають дітей від осколків? І все це не епізоди минулих воєн, а зовсім недавнє минуле Донбасу ... Коли слів не вистачає, на допомогу приходять фотографії. Саме так фотокнига "Донбас і Мирні", підготовлена Фондом Ріната Ахметова, розповідає про долі.

Чудо

Авдіївка, грудень 2014 року. Багатоповерховий будинок, де в квартирі на першому поверсі живе родина Гончарових – Марія, її п'ятеро дітей і їх бабуся. Увечері починається обстріл міста. Під вікнами вибухає снаряд, хвилею виносяться всі вікна, осколки залітають до квартири ...

"Ми сиділи в кімнаті на дивані, притулившись один до одного. Електрики не було. На вулиці гуркотіло так, що стіни тремтіли. Раптом на кухні задзвонив мобільний телефон, і я пішла туди, – згадує бабуся дітей Ірина Анатоліївна. – Малюки підскочили, і гуськом за мною. Маша за ними з криком: "Стійте, ви куди?", а старші діти, злякавшись, кинулися за мамою. Коли я увійшла в кухню і простягнула руку до мобільного, за вікном раптом виникла заграва. Вона була схожа на величезну пащу дракона, з якої виривалися язики полум'я. Страшна сила підняла мене у повітря і кинула на підлогу".

"Коли пролунав вибух, я як раз нагнулася, щоб взяти на руки молодшу, – розповідає Марія Гончарова. – Вийшло, що закрила своїм тілом Машу і дворічну Варю. Варя стояла за кілька сантиметрів від моєї лівої ноги. Ногу відірвало, а дитину навіть не зачепило. Інакше, як дивом, я це назвати не можу ... Те, що у мене немає ноги, побачила відразу: плоть висіла на сухожиллях. Але я про себе не думала, тому що поранені діти просили про допомогу. Іванко піднявся на ніжки і закричав : "Боляче!". Дивлюся, а у нього в нозі наскрізна дірка. Коля і Катя були всі в крові , Плакали: "Мамочка, допоможи, будь ласка!"

Лікування

Жінки та діти отримали десятки тяжких травм, Марія втратила ногу, Ірина Анатоліївна – пальці на руці. Майже півроку сім'я була розкидана по різних лікарнях, де лікарі рятували їх від страшних наслідків вибуху. На тілах дітей й досі залишаються шрами, адже малюкам кілька разів пересаджували шкіру і з'єднували роздроблені кістки. Медикаментами на час лікування всіх п'ятьох забезпечив Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. 

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після поранення дітям довелося пройти довгий шлях відновлення. Можна тільки уявити, як мучилися малюки від болю в ніжках – тривалі рани нили, особливо на погоду. Як насилу знову почав ходити Ваня після пересадки шкіри. За проектом "Реабілітація поранених дітей" Штабу Ріната Ахметова маленькі Гончарови пройшли кілька етапів відновлення, а недавно побували в одеському санаторії "Куяльник", де досвідчені лікарі знову допомагали дітям відновити здоров'я. Три тижні за індивідуальним графіком для кожного – в залежності від характеру поранення – фахівці "Куяльника" проводили лікувальні процедури, не забуваючи і про психологічну реабілітацію. Завдяки проекту "Реабілітація поранених дітей" Штабу Ріната Ахметова діти, постраждалі на Донбасі, можуть пройти лікування в кращих санаторіях України. Допомога вже надана 113 дітям, які отримали тяжкі поранення.