Жорсткий карантин можуть ввести найближчим часом – інтерв'ю з Тимофієм Миловановим

3 липня, 07:00

Віталій Андронік Віталій Андронік

Дослідження показує, що наступний спалах захворюваності COVID-19 буде на Одещині

Без карантину померло б до 140 тисяч українців. У Київській школі економіки провели дослідження, скільки українців можуть захворіти і померти від коронавірусної інфекції. Дослідження розглядає 81 сценарій, як може розвиватися епідемія COVID-19 в Україні. Моделі цього дослідження зараз використовує Міністерство охорони здоров'я, щоб прогнозувати спалахи захворюваностів країні.

Реклама

За яким сценарієм зараз рухається захворюваність в Україні, скільки українців можуть померти та чому скоро муситимемо вводити повторний жорсткий карантин – про це в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в 2019 -2020 рр.

До кінця року від вірусу загинуть від 2000 до 7500 осіб

- Київська школа економіки прогнозує три сценарії, як розвиватиметься захворюваність COVID-19 і скільки українців можуть загинути. Можете коротко розповісти про них і за яким сценарієм зараз рухається Україна?

- Насправді сценаріїв набагато більше. Це складна модель, яка базується на основі даних, які є сьогодні в Україні – кількість смертей, кількість важких і середньоважких випадків, скільки одужало і з якою швидкістю, скільки у нас є ліжок інтенсивної терапії і де вони. Всього розглядається 81 сценарій, залежно від того, як вірус розвиватиметься, в яких регіонах і в який час. І це залежить не тільки від самого вірусу, а й від поведінки людей – чи витримується дистанція, гігієна, чи дійсно бізнес обробляє поверхні щогодини. Всі ці сценарії залежать від маленьких, але важливих параметрів. Вчені намагаються зрозуміти, які зі сценаріїв важливіші і наскільки їх можна згрупувати, щоб говорити не про 81 сценарій, а про "зелений", "жовтий", і "чорний". І найбільшим композитним чи сукупним показником є сезонність. Цей індикатор пояснює: де, хто і як захворіє, скільки одужає і як швидко, скільки людей можуть померти.

І справді, є три групи сценаріїв – жовтий, чорний і зелений. Чорний – це сценарій, за якого немає жодної сезонності. Тобто незалежно від пори року поведінка вірусу, ймовірність захворюваності, передачі та кількість осіб, які заражаються через контакти від одного хворого, не змінюються. Цей сценарій – найгірший для нас. Він означає, що вірус влітку настільки ж агресивний, як і взимку.

Реклама

Середній сценарій – жовтий – це коли кількість нових заражених від одного хворого падає на 20%.

І зелений сценарій – це оптимістичний сценарій, коли сезонність становить 60%. Тобто коли передача вірусу падає більш ніж вдвічі.

За різними сценаріями, буде різна кількість хворих і померлих.

Реальні дані, які ми сьогодні спостерігаємо в Україні, показують, що Україна рухається жовтим сценарієм. За найгіршого чорного сценарію, якби карантину не було взагалі, померло б 120-140 тисяч осіб. А за зеленим сценарієм, в умовах карантину, до кінця року мало загинути до 900 осіб. Ми вже бачимо, що пройшли цю цифру.

За жовтим сценарієм теж досить багато людей може загинути як без карантину, так і з карантином. За нашими оцінками, в умовах карантину від 2000 до 7500 осіб загинуть до кінця року. Скільки саме помре, залежить від того, як саме вводитиметься адаптивний карантин і наскільки правильно й чітко люди та бізнес дотримуватимуться правил поведінки. Поки ми бачимо, що люди не дуже дотримуються правил. Я також не впевнений, що весь бізнес контролює відстань в півтора метри між людьми, досить часто і добре обробляє поверхні, дотримується інших правила.

Реклама

- Тобто ще можливий перехід до чорного сценарію, він залишається ймовірним?

- Чорний сценарій – це про агресивність вірусу. Ми в ньому точно не перебуваємо. Ми в жовтому, але наслідки можуть бути різними, залежно від поведінки людей, бізнесу та уряду – від 2000 до 7500 смертей. 7500 – це якщо ми не будемо дотримуватися вимог, коли ми нехтуємо своєю медичною безпекою і людей навколо нас. А 2000 смертей – якщо всі дотримуватимуться правил і карантин проводитиметься ефективно: не просто закрити область чи місто, потім відкрити, а використовувати дуже таргетований підхід – там, де спалах, вводити жорсткі обмеження, де немає спалаху – пом'якшувати обмеження, та однаково потрібно дотримуватися усіх вимог. Ми мусимо розуміти, що ігнорування правил – це людські життя.

Читайте також: Кількість заражених зростає: скільки хворих на COVID-19 зможуть прийняти лікарні

"Загальна кількість хворих становить не 40 тисяч, а 120-130 тисяч"

- Наскільки можна довіряти даним про захворюваність та смерті, які надає МОЗ?

- У цьому питанні приховано кілька питань одночасно. Наскільки достовірні дані результатів тесту? Наприклад, зробили тести, але чи всі передали в Центр громадського здоров'я? Або чи протестували померлу людину? Друге питання: наскільки наша система тестування виявляє усі випадки?

Реклама

У будь-яких тестах є "помилка 1" і "помилка 0". Це коли, з одного боку, людина може захворіти чи померти від коронавірусу, а його не виявляють, тому що його не протестували або тест показав хибний негативний результат. Або навпаки – тест може виявити хворобу, коли її немає. Наприклад, людина могла померти від іншої хвороби, але у неї є вірус і він посилив хворобу чи взагалі вірусу немає, але тест був позитивний – таке теж може бути. Звичайно, всі хворі не виявляються, тому що всіх не тестують. Якби всіх тестували і кілька разів, тоді б ми могли сказати, що дуже точно знаємо насправді рівень захворюваності. Але наша модель дає можливість досить точно оцінити, скільки людей хворіють насправді. Найважливіший показник – це кількість смертей. Коли людина вмирає, то у неї є історія хвороби, проводиться тестування і, якщо необхідно, причину виявляє патологоанатом. Тобто причина смерті ідентифікується з великою ймовірністю. Модель орієнтується на те, що вона чітко і правильно показує кількість смертей. Коли ми говоримо про чорний, жовтий і зелений сценарії, то кількість смертей – це головний показник, на який ми орієнтуємося. Скільки осіб хворіють – важливо, але більшість людей можуть перехворіти й одужати не маючи симптомів. Найкритичніший – скільки осіб отримають ускладнення чи помруть. Тому модель має передбачати такі показники. І в ці показники модель потрапляє якісно.

Щодо захворюваності, то модель може показати, скільки людей захворіли після ослаблення карантину. Інкубаційний період – загалом два тижні, потім відбувається спалах. Ми знаємо, що певний відсоток переживає хворобу важко і є період, після якого вони одужують чи вмирають. Ми всі дані порівнюємо між собою і там, де вони не сходяться, модель дозволяє виявити, скільки хворих людей неправильно протестовані чи були тестовані взагалі. Дослідження показують, що виявляється тільки 30-40% всіх випадків. І загальна кількість хворих становить не 40 тисяч, а 120-130 тисяч станом на минулий тиждень. Цей показник 30-40% схожий на показник Китаю – там виявляли 31%, коли у них все почалося. Україна відносно в хорошому положенні. Наша система тестування добре працює порівняно з іншими країнами. Але, звичайно, завжди можна збільшувати кількість тестів.

- Чи порівнювали ви, як вірус поводиться в сусідніх країнах і в Україні?

- Так, це модель теж враховує. Коли ми робимо прогноз, скільки людей захворіє, чи буде спалах і яким чином на це потрібно реагувати, то модель враховує, що відбувається в інших країнах. Наведу два приклади, які показує модель. Ми йдемо за сценарієм Польщі і відстаємо на кілька тижнів. Тому ми можемо дивитися на Польщу, бачити, що там відбувається, робити висновки і бути на крок попереду. Хоча в останні тижні ми вже відхилилися від польського сценарію. Більш конкретний приклад на регіональному рівні – ми прогнозуємо спалах на Одещині. Ми прогнозуємо, що спалах буде на Одещині не стільки через туристів та невиконання правил, а тому, що в Молдові зараз великий спалах. Одещина розташована поруч. Це є для нас певною небезпекою, тому що спалах може передатися в Одесу, а через внутрішніх туристів поширитися Україною. Якщо не вжити жорсткіших заходів, щоб обмежити поширення вірусу на Одещині, то є велика ймовірність, що вірус розвезуть в ключові великі міста – Київ, Харків, Дніпро тощо. За цим треба стежити, посилити контроль виконання карантинних заходів в області та в місті Одеса. Це приклад, як можна і як потрібно застосовувати дану модель.

- У деяких областях показують низьку статистику і високий рівень тестування. Наприклад, в Херсонській області зайнятість ліжок в лікарнях – 1,4%, рівень тестування один з найвищих в країні. Схожі показники в Полтавській, Черкаській областях. Складається враження, що в деяких регіонах не показують реальну ситуацію, хоча досить давно запустили транспорт і потяги в ці регіони.

- Це нормально і можливо. Нас все ж 30-40 млн, залежно від того, як рахувати. Навіть якщо брати максимальну кількість хворих в 130 тисяч, то це 0,3% від населення. Це означає, що з 300 осіб буде один хворий. Ці хворі нерівномірно розподілені. Наприклад, в Києві може бути 30 хворих на 300, а в Полтаві – 1 на 10 тисяч. Якщо туди приїжджає 2-3 особи з Києва, то це питання, з якою кількістю людей вони зустрінуться, наскільки активно вони спілкуються. Якщо вони перебувають вдома і є симптоми, то особа йде на самоізоляцію, її тестують – тому в деяких областях немає великої цифри. Щоб вона з'явилася, потрібна або критична подія, або критична кількість людей. Наприклад, якщо в потязі буде не одна хвора особа, а 10 у кожному вагоні. І цей потяг зупиниться, люди підуть пити каву, один одному потиснуть руки і так весь потяг заразиться. А потім хворий сходить до церкви – так можна заразити все місто.

В тренді
У парі з коронавірусом стане агресивнішим: кому з українців потрібна вакцинація від грипу

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

Якщо таких речей не відбувається, то це добре, адже вірус поширюється повільно і в деяких місцях взагалі не буде спалаху. На рівні окремого міста складно передбачити ймовірність спалаху, оскільки це залежить від критичної події. А на рівні країни це можна прогнозувати – якщо у нас є 100-120 тисяч хворих, то ми знаємо, що наступного дня буде стільки.

Читайте також: "Виходить, ми звільняємо половину всіх лікарів?": Інтерв'ю Мовчан про медреформу і конфлікті зі Степановим

Карантин можуть посилити найближчим часом

- Жовтий сценарій передбачає введення повторного жорсткого карантину?

- Імовірність є і це може статися в липні, найближчим часом. Може таке бути, що карантин посилять. Коли динаміка захворюваності посилюється і ми бачимо спалах, тоді потрібно вводити обмеження. Це можна порівняти з інфляцією. Ми таргетуємо інфляцію (беремо під контроль), а не бігаємо за кожною ціною і говоримо, що ціна на хліб має бути такою, на гречку такою, а на масло саме такою. Замість цього ми говоримо, що загалом споживчий кошик приблизно має залишатися саме в тій ціні, можливо рости на 1-2% на рік. Така ж ідея з захворюваністю. Карантину не таргетує загальну кількість хворих за весь час, а таргетує відсоток на 100 тисяч осіб в кожен конкретний момент часу. І ми зрозуміємо, що якщо в регіонах, містах чи в селах кількість хворих на 100 тисяч більша критичного показника, то там будуть жорсткіші заходи. Зараз цей поріг становить 8 хворих на 100 тисяч. Далі треба дивитися на динаміку. Наприклад, якщо ви їдете в автомобілі з гірки на швидкості 40 км/год, то важлива не цифра 40, а швидкість, з якою автомобіль розганяється, бо можна набрати таке прискорення, що коли почнете гальмувати, то не зупините машину. Відповідно й тут, можливо в певному місті не 8 на 100 тис. населення, а три, але ми бачимо, що динаміка щодня зростає вдвічі. Тоді там вже треба вводити заходи. Десь може бути 9 на 100 тисяч, але динаміка захворювань зменшується.

- Тобто йдеться не про ймовірний всеукраїнський карантин, а на рівні регіонів чи міст?

- Так. Правильно навіть вводити карантин по містах, по селах. Вже були випадки, коли в селі багато було хворих і його закривали, і всередині села люди теж були на самоізоляції. Припустимо, 10% хворих жителів села перебувають на самоізоляції – хтось одужує, комусь потрібна госпіталізація – через два-чотири тижні ситуація нормалізується, нових випадків немає – тоді можна село відкривати. Заходи мають бути дуже цільовими, таргетованими за конкретною ситуацією, в конкретному населеному пункті. Тобто треба дивитися за групами людей, які живуть разом і можуть легко передати один одному вірус.

- Я так розумію, в таких умовах ми житимемо довго, оскільки поки немає даних, що вірус може піти.

- Зараз йде другий спалах і Україною, і світом. Поки немає вакцини чи вироблення імунітету у осіб, що перехворіли. Тому ця ситуація триватиме. Але, я думаю, люди не готові жити в жорсткому карантині. Люди не готові закритися вдома, тому треба готуватися до нової реальності – думати, як ми працюватимемо, вчитимемося, пересуватимемося, спілкуватимемося за умови, що ми приділятимемо багато уваги своєму здоров'ю і здоров'ю людей навколо нас.

"Карантин найбільше вдарив по бідних і по молоді"

- Як людям та бізнесу підготуватися до ймовірного посилення карантину та під нові умови?

- У кожного бізнесу своя ситуація. Деякий бізнес може працювати дистанційно, але не всі – більшість не може. Наприклад, візьмемо освіту. Спочатку був бум онлайн-освіти, але потім швидко з'ясувалося, що не всі задоволені – втрачається соціальна взаємодія, нетворкінг, навчання один у одного. Зараз багато університетів і шкіл планують вводити нову систему – синхронне навчання. Це коли частина людей перебуває онлайн, частина – всередині класу, і вони періодично чергуються. Це дає можливість дотримуватися дистанції в аудиторії. Але залишаються інші проблеми – як оцінювати результати навчання, якщо з'являється більше можливості списати? Нереально ставити п'ять камер над кожним учнем. Тому потрібні інновації в тому, як ми оцінюємо і тестуємо людей. Це складно, оскільки потрібно давати більше творчої роботи і викладачеві потрібно більше часу на перевірку.

Так само візьмемо ресторани. Більшість відреагували тим, що відкрили майданчики, але все це однаково не ті обсяги клієнтів. Хоча тут може й місто допомагатиме – створити умови, щоб було легше відкривати майданчики. Тому що хтось може відкрити майданчик, оскільки фізично є територія, а у когось – немає. Але це не може працювати вічно. І в жовтні це вже не працюватиме і потрібно знову вигадувати систему роботи без майданчиків. Ніхто не ходитиме до ресторану і не чекатиме, поки з'явиться місце, щоб витримувати дистанцію в півтора метри. Це теж складні системи замовлення, резервації, можливо, з'являться додатки, які дозволятимуть резервувати столики одночасно в багатьох ресторанах. Багато викликів на рівні організації та логістики.

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

Є також психологічні виклики. Не всім легко працювати з дому, особливо в таких країнах як Україна. У розвинених країнах більше місця вдома, більше квадратних метрів на людину, а в Україні багато людей живе разом: в двокімнатній квартирі можуть жити троє-п'ятеро осіб. Якщо вони постійно поруч, то у них немає можливості повноцінно дистанційно працювати. Тому ми бачимо, що треба приділяти увагу психологічному стану й атмосфері в колективі. Потрібно допомогти людям справлятися зі стресом, викликаним зміною стилю життя. І у кожного свої проблеми – у когось вдома не все складається і людина ходила в офіс на роботу, у когось на кількох осіб один комп'ютер для роботи. Більшість таких речей та психологічні ефекти недооцінюються.

Далі є проблеми з економічною нерівністю. Карантин вдарив по людях, які бідніші. Це люди, які їздять на громадському транспорті, їхня робота може бути фізичною. Це люди, яким складніше адаптуватися. Коли закрили громадський транспорт, ті, у кого були машини, не зіткнулися з проблемою, як дістатися на роботу чи зустріч. І зазвичай у цих людей більше дому, більше місця і можуть навіть бути офіси в будинках. Вони можуть собі дозволити переплатити за товар чи послугу і оплатити доставляння. Карантин вдарив сильно по тим, хто бідніший, і це треба брати до уваги уряду і вводити підтримку.

Також криза більше б'є по молоді і тих, хто на початку кар'єри. Якщо я професор, політик чи експерт, то у мене вже є публічне ім'я і репутація. Коли всі офлайн зустрічі припинилися, то я можу відрити онлайн-лекцію чи написати колонку і мені це буде вигідно, тому що більше людей онлайн. А люди, які лише будують кар'єру, втрачають свою групу людей, з якими вони проводили офлайнові заняття. Або візьмемо, наприклад, вчителя танців. У нього є групи людей, які ходили на заняття. Тепер він не може проводити групові чи індивідуальні заняття. Він може організувати онлайн-заняття. Але якщо я буду вибирати онлайн-заняття, то краще виберу урок у чемпіона світу з Нью-Йорка чи найкращого викладача України. Отже, відоміші перейшли в онлайн і отримали більше клієнтів, ніж у них було раніше. Якщо до карантину люди вимагали фізичної індивідуальної зустрічі і у професіонала, і у початківця, і обидва проводили по 10 занять на день, відрізнялася тільки ціна, то тепер онлайн виглядає однаково і вони можуть тисячі людей вчити одночасно. Але ті, хто лише починає кар'єру, втратили своїх клієнтів. Тут теж потрібна певна підтримка для тих, хто починає кар'єру.


У другій частині інтерв'ю читайте, як Україна постраждала від коронавірусу порівняно з іншими країнами і як по нам вдарить криза, викликана COVID-19.

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти