Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Північноатлантичний альянс святкує 70-ту річницю свого заснування. Відзначати ювілейну дату лідери країн-членів НАТО будуть в Лондоні 3-4 грудня. Але святом це навряд чи назвеш. Проблем, які розколюють Альянс, щороку стає все більше. Ще вчорашні ультиматуми Дональда Трампа на адресу союзників збільшити свої військові витрати мінімум до 2% ВВП, сьогодні сприймаються вже не так критично. На перший план вийшли скандальні заяви президента Франції Еммануеля Макрона про "смерть мозку НАТО" і надання "діалогу з Росією нового імпульсу", адже, за його словами, спільний ворог Альянсу – тероризм, а не Росія чи Китай. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган порадив своєму французькому колезі перевірити "свою голову". Але Анкара, на відміну від Парижа, розколює НАТО не словами, а діями, закуповуючи російські системи С-400, і блокуючи узгодження оборонного плану для країн Балтії і Польщі у відповідь на загрозу РФ в регіоні.
Будапештський меморандум: документ є, гарантій немає
Провести ювілейну зустріч у Лондоні лідери НАТО вирішили на торішньому саміті в Брюсселі. Планувалося, що це буде ювілейний саміт, але пізніше статус понизили до зустрічі лідерів. Однак, нехай і зустріч, але на найвищому рівні, для Великої Британії вона має величезне значення. На тлі Brexit і дострокових парламентських виборів 12 грудня, Лондон очікує, що лідери НАТО підтвердять свою прихильність трансатлантичній єдності, навіть якщо Велика Британія вже не буде членом ЄС.
Участь країн-партнерів, таких як Грузія і Україна, не було передбачена від початку. Адже зустріч не має статусу саміту, як, наприклад, минулого року в Брюсселі, де було засідання Україна-Грузія-НАТО. Але, як і минулого року, паралельно з офіційною частиною, 3 грудня в Лондоні пройде конференція (так званий side-event) NATO Engages. Це відкритий дискусійний майданчик, де будуть виступати і відповідати на питання генсек Альянсу Єнс Столтенберг, прем'єр Канади Джастін Трюдо, міністри оборони країн НАТО і багато інших. Не буде на конференції, хіба що, Дональда Трампа, який приземлиться в Лондоні сьогодні ввечері.
Участь в такого роду дискусіях – чудовий привід ще раз донести всьому світу свою позицію. І Грузія, на відміну від України, скористалася таким шансом, поки офіційний Київ розповідав, що участі країн-партнерів не передбачено. Правда, в останній момент український міністр закордонних справ Вадим Пристайко все ж вирішив поїхати в Лондон. Разом зі своїм грузинським колегою Давидом Залкаліані 3 грудня Пристайко візьме участь у панельній дискусії "Від Балтійського до Чорного моря: безпека на передовій НАТО".
Це може стати прекрасним шансом нагадати про зобов'язання США і Великої Британії, які рівно 25 років тому 5 грудня підписали Будапештський меморандум (пізніше приєдналася і Франція) в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. Варто також нагадати і про рішення Бухарестського саміту 2008 року, коли Альянс прийняв заявки України і Грузії на отримання ПДЧ, і вже 11 років їх розглядає.
Саме навколо ПДЧ ще напередодні візиту Північноатлантичної ради до Києва і Одеси в кінці жовтня в Україні розгорівся скандал. "Європейська солідарність" звинуватила "Слуг народу", що ті не хочуть голосувати за звернення до Альянсу про надання Україні ПДЧ, щоб не злити Росію напередодні першої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним в Нормандські форматі. Профільний віце-прем'єр Дмитро Кулеба заявив, що Київ не буде повторно подавати заявку на ПДЧ, так як одна вже є, вона подана в 2008 році та Альянс її досі розглядає. На що в "ЄС" відповіли, що пропонували проголосувати звернення ВР до НАТО прискорити процес надання Україні ПДЧ, а не подавати повторну заявку. У монобільшості справедливо заявили, що коли розгорівся скандал, опозиція зареєструвала нуль проектів звернень до Альянсу. Нарешті, минулого тижня комітет ВР у закордонних справах Європейського парламенту схвалив заяву до країн НАТО про надання Україні ПДЧ і є шанс, що ВР може проголосувати його вже 2 грудня.
Росія: ворог чи союзник?
Ключовими темами зустрічі в Лондоні, разом з Китаєм, стануть Росія і контроль над озброєннями після виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, який підписували Рональд Рейган і Михайло Горбачов у 1987 році. Але єдності і загального бачення у союзників тут немає. Чи то змагаючись з Дональдом Трампом за абсурдністю і суперечливостю заяв по Росії, чи то намагаючись завоювати симпатії проросійського електорату Марін Ле Пен, то чи щиро в це вірячи, Еммануель Макрон кожною новою заявою по НАТО, майбутньому Євросоюзу та відносин з Москвою викликає шквал критики.
До екватора президентського терміну риторика Макрона по Росії змінилася кардинальним чином. Тепер він виступає за розвиток діалогу з Москвою, щоб не погіршити ситуацію в Україні, оскільки, за його словами, відсутність такого діалогу не зробило європейський континент безпечнішим. Французький президент продовжує просувати ідею нової європейської архітектури безпеки, очевидно, за участю Росії, адже, на його думку, Європа більше не може покладатися на США.
Апогеєм стала стаття в Frankfurter Allgemeine про те, що Макрон готовий розглянути ідею Путіна про введення мораторію на розміщення ракет середньої і меншої дальності в Європі. І хоч сам Макрон після зустрічі зі Столтенбергом у четвер 28 листопада це спростував, у Німеччині відреагували досить гостро. Німецьке видання посилалося на копію листа Макрона Путіну від 23 жовтня, яке опинилося у розпорядженні журналістів. У ньому Париж нібито зазначає, що ідея Путіна про мораторій на розміщення ракет в Європі заслуговує "ретельного вивчення", хоча раніше Альянс офіційно і публічно відкинув такі пропозиції Москви. Адже першою ДРСМД порушила саме Росія, розмістивши крилату ракету наземного базування комплексу "Іскандер-М" в Калінінградській області.
Такого роду заяви і листи Путіну на тлі російської військової агресії проти України, що триває вже шостий рік, виглядають щонайменше, дивно. Більш того, все це витісняє з порядку денного процес зближення України з Альянсом і сприяє зміні риторики в Європі і США про майбутнє членство України в НАТО.
Наприклад, автори звіту The Heritage Foundation "Порядок денний грудневої зустрічі лідерів в Лондоні для США", радять Альянсу дати чітку відповідь Грузії про майбутнє членство в НАТО. А ось про Україну експерти пишуть, що ми знаходимося в самому розпалі національної боротьби, яка визначить майбутню геополітичну орієнтацію Києва: Захід чи Росія: "Результат цієї боротьби буде мати довгострокові наслідки для трансатлантичної спільноти та національного суверенітету (Україна – Авт.). Багато в чому, майбутня життєздатність трансатлантичного співтовариства буде вирішуватися на Донбасі".
Оборонні видатки
У центрі уваги лідерів НАТО буде і питання оборонних витрат. На саміті Альянсу в Брюсселі в минулому році Дональд Трамп в ультимативній формі зажадав від союзників збільшення оборонних витрат мінімум до 2% ВВП. За рік, за словами Йенса Столтенберга, союзники істотно збільшили свої показники. Якщо в 2018 році лише п'ять країн-членів Альянсу витрачали обумовлені 2% ВВП – США, Греція, Естонія, Великобританія і Латвія – то в 2019 році до них додалися Польща, Болгарія, Румунія і Литва. Але, навіть попри це, Штати взяли курс на скорочення свого внеску в колективну оборону.
"Ми погодили нову формулу розподілу витрат. США будуть платити менше, Німеччина буде платити більше. Тепер Німеччина і США будуть вкладати приблизно рівні частини, майже по 16% від бюджету НАТО. Решта бюджету організації розподілять між іншими членами Альянсу", – заявив Єнс Столтенберг на прес-конференції в п'ятницю 29 листопада.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що в НАТО підтримали розведення військ на Донбасі.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми