Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Заробляти в суді може кожен: коли в Україні буде суд присяжних, як в США

19 січня, 07:21

Віталій Рябошапка

Уряд подав до парламенту пакет реформ інституту присяжних

Суд присяжних в Україні перейде на новий рівень. Станеться це в тому випадку, якщо парламент затвердить пакет урядових законопроектів, що суттєво розширюють можливості участі присяжних у судових засіданнях. Пакет був поданий в парламент зовсім недавно і має всі шанси бути затвердженим. В результаті українські суди присяжних стануть не те щоб зовсім схожі на аналогічні інститути в США та інших країнах західних демократій. Але за своєю суттю дуже наблизяться до них. А ще маловідомий досі інститут може увійти в життя кожного з нас.

Суд присяжних в Україні існує з 2013 року, проте про існування такого інституту чув далеко не кожен українець. Сьогодні, коли громадяни нарікають на корумпованість і недосконалість судової системи, вони мають на увазі перш за все корпус професійних суддів і рішення, що приймаються суддями, але аж ніяк не рішення суду присяжних.

І це не дивно. Суд присяжних так і не став панацеєю, здатною відродити довіру до судової системи. Ключовою причиною цього, мабуть, можна назвати спочатку дуже невдало виписане законодавство, яке регламентує роботу суду присяжних. Крім того, законодавство передбачило вкрай вузький перелік справ, які може розглядати суд. В результаті суд присяжних, суть якого в більшості держав – встановити справедливість (т.зв. "суд факту"), часом навіть всупереч формальної букві закону ("суд права"), в нашій країні не став популярним інститутом.

Ось такі справи

За існуючим законодавством, суд присяжних можливий лише як суд першої інстанції. При цьому в кримінальному процесі він розглядає тільки злочини, покарання за які передбачає довічне позбавлення волі, і то коли підозрюваний сам попросить, щоб справу розглядав такий суд.

В Україні подібні злочини не те щоб рідкісні, але й не можна сказати, що часті. Наприклад, за даними інформаційного порталу "Судова влада" (https://court.gov.ua/), минулого року в країні суди першої інстанції прийняли 21 рішення про довічне ув'язнення (з них 20 – щодо вбивць).

Ще 175 осіб засуджено на терміни від 10 до 15 років, двоє – на терміни від 15 до 25 років. Частина з них – за статтями, що передбачають, зокрема, довічне.

Але це не означає, що всі ці рішення прийняті судом присяжних.

Як розповів сайту "Сьогодні" глава Асоціації присяжних України Сергій Саханенко, в переважній більшості випадків підозрювані не хочуть, щоб їхні справи розглядали присяжні. З різних причин.

"По-перше, чинне законодавство виписано так, що такі суди дуже затягнуті (чому – розповімо нижче. – Авт.) Я сам як присяжний беру участь в процесі, який триває вже шість років. І ми навіть не почали розглядати справу по суті. Не всі підозрювані готові до цього. Більшість кажуть: нехай звичайний суд, щоб скоріше можна було подати апеляцію. По-друге, можливо, підозрювані вважають, що зможуть якось домовитися з суддями. З присяжними це нереально ", – говорить Сергій Саханенко.

У підсумку, за його словами, за всі роки існування інституту присяжних судами присяжних було винесено всього 270 вердиктів щодо кримінальних злочинів. Суди розглянули 4% від усіх справ, які законодавство дозволяло їм розглядати. При цьому з кожним роком "інтерес" підозрюваних до суду присяжних помітно знижується.

Втім, з огляду на тяжкість і резонанс кримінальних злочинів, які розглядають суди присяжних, робота таких судів все ж не залишається поза увагою ЗМІ. Найбільш відомим процесом, який розглядає суд присяжних, мабуть, є процес над співробітниками "Беркута", яких звинувачують у розстрілі Майдану. До речі, хоча підозрювані були передані "владі" т.зв. "ДНР" і "ЛНР" (а по факту – Росії) в результаті обміну, процес триває.

Розглядають суди присяжних і окремі справи в цивільному процесі. Це справи щодо усиновлення, примусової психіатричної допомоги, примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу тощо. За інформацією порталу "Судова влада", за минулий рік суди присяжних розглянули 11 893 такі справи.

Суд чи фарс?

За існуючим законодавством, стати присяжним може практично кожен громадянин у віці від 30 до 65 років. Є категорії – наприклад, військові, правоохоронці, народні депутати і т.д., – яким заборонено бути присяжними. Також присяжний не може мати непогашеної судимості, психічного захворювання тощо. Список присяжних формують місцеві ради "на замовлення" Державної судової адміністрації – вона подає запит на потрібну кількість присяжних для кожного суду. Рада затверджує цей список на два роки, може поповнити його або продовжити. Заявивши про бажання стати присяжним, людина повинна бути готовою до того, що наступні два роки її життя може пройти в судах. Присяжні захищені законодавством так само, як і судді, їх не можуть звільнити з основного місця роботи. При цьому робота в судах оплачується. Наразі присяжні отримують приблизно 250 гривень на годину за участь в засіданнях.

Кримінальні справи розглядають двоє суддів і троє присяжних (ще двоє "запасних" повинні постійно відвідувати засідання). Цивільні справи – суддя і двоє присяжних.

Описана картина, можливо, виглядає ідилічною, але насправді все погано. Інститут присяжних в нинішньому вигляді є головним болем і для суддів, і для підозрюваних, і для самих присяжних. А головне, він не виконує свою основну функцію: забезпечувати за допомогою представників громадськості "суд факту".

"Україна не просто дозріла, а й перезріла для того, щоб мати повноцінний суд присяжних, тобто "Велике журі". Інше питання – з цього не потрібно робити фарс. Дві-три людини присяжних, як зараз, не відіграють тієї ролі колективного запобіжника, громадської думки у кримінальних справах, яку суд присяжних повинен відігравати", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" екс-генпрокурор, глава Союзу юристів України Святослав Піскун.

Як розповів, у свою чергу, глава Асоціації присяжних України Сергій Саханенко, інститут присяжних має цілу низку проблем, що істотно ускладнюють його роботу.

Присяжні повинні приймати рішення і голосувати з досить складних професійних питань, передбачених статтею 368 Кримінального процесуального кодексу.

"Люди (присяжні. – Авт.) мало підготовлені, зазвичай. І два судді фактично можуть нав'язати їм свою точку зору різними способами. Сказати: ну, ви неграмотні, я тут все підготував, підпишіть, і все. Тобто натепер присяжні часто залежні від професійних суддів. А це вимиває сенс інституту присяжних. Адже в чому цей сенс? Професійні судді судять за законом, а присяжні – по справедливості. І буває, що за законом потрібно людину покарати, а по справедливості – відпустити. Але коли превалює професійна точка зору судді, це неможливо", – говорить Сергій Саханенко.

Є у присяжних і багато інших проблем. Невелику плату за участь в процесах доводиться "вибивати". Праця присяжних, по суті, не регламентована. Українське законодавство передбачає безперервність судового процесу, проте на практиці це не реалізовано: часто перерви між засіданнями тривають місяці. Фактично кілька років присяжний повинен сидіти вдома, чекаючи повістки в суд. Сумлінні присяжні навіть не можуть піти у відпустку, попросивши заміну, – це не передбачено . Є складнощі і з підготовкою пакету документів для бажаючих стати присяжними – безліч довідок кандидат повинен зібрати самостійно. Крім того, ради часто затягують з затвердженням списків присяжних. У підсумку в судах хронічний недобір присяжних.

В тренді
Новий етап медреформи: в НСЗУ розповіли, чи забезпечать лікарні ліками

"Охочих, за великим рахунком, немає. Судова адміністрація буквально вмовляє місцеві ради знайти таких людей. І якщо в невеликих населених пунктах це зробити простіше, то у великих містах є великі труднощі. Люди перш за все цікавляться: а що я буду з цього мати? А нічого, крім головного болю і невеликої винагороди!"- каже Сергій Саханенко.

У суддів, крім дефіциту присяжних, є й інші проблеми: неявка присяжних на засідання.

"Бувало, судді буквально благають: прийдіть на засідання! Адже суддів також карають за тривалий розгляд справ", – говорить Сергій Саханенко.

Крига скресла, панове присяжні

Пакет законопроектів, запропонованих Кабміном, змінює як процедуру призначення присяжних, так і (що найголовніше) механізм роботи суду і його суть. Так, проект "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних" передбачає, що в майбутньому список присяжних буде формувати Державна судова адміністрація без залучення місцевих рад. Для цього вона отримає доступ до списків виборців. Фактично кожен громадянин України може отримати запрошення стати присяжним. Але без особистої згоди в присяжні нікого не запишуть. Та й довідки як і раніше доведеться збирати самостійно. Але, за задумом авторів, утвердження цього проекту дозволить вирішити "кадрову проблему" з присяжними.

"Тут, звичайно, також можливі проблеми. Наприклад, багато хто не проживає за місцем реєстрації, відповідно, не отримає повістки", – зазначає Сергій Саханенко.

Але головні зміни несе проект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя". Ключові з них такі:

- Суд присяжних зможе розглядати злочини, що передбачають покарання від 10 років і вище. Насправді ця норма не суттєво збільшить число справ, які зможе розглядати суд. Оскільки більшість тяжких злочинів, які передбачають мінімальний термін від 10 років, передбачають також як максимальне покарання довічне. Тобто можуть розглядатися присяжними і за чинним законодавством. Але деяке розширення кола справ все ж буде. Наприклад, під розгляд судом присяжних у разі затвердження змін стануть підпадати статті за шпигунство, диверсії, створення незаконних збройних формувань (ст. 260 КК), викрадення зброї (ст. 262 і 410), зґвалтування з тяжкими наслідками тощо.

- Кримінальні справи розглядатиме суд в складі семи присяжних і одного судді (натепер, нагадаємо, троє присяжних і двоє суддів). І лише за клопотанням підозрюваного суд присяжних може бути змінений на звичайний (наразі навпаки).

- Присяжні будуть давати відповідь на єдине питання: винен чи не винен підозрюваний у злочині. Своє рішення присяжний пояснювати не зобов'язаний. Але, тим не менш, повинен "надати чітку відповідь з обов'язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває суть відповіді".

- Після оголошення вердикту присяжних їхня участь в судовому процесі завершується. Рішення про покарання на підставі вердикту присяжних виносить суддя.

- Якщо присяжні вирішили, що підозрюваний не винен, він негайно без зволікання звільняється з-під варти. При цьому законодавство про апеляцію на рішення суду присяжних залишається без змін: це рішення може бути оскаржене в апеляційних органах.

Вже краще, але проблеми залишаються

Співрозмовники сайту "Сьогодні" неоднозначно оцінюють підготовлені зміни. Загальний вердикт: вони істотно поліпшують поточну ситуацію, однак все ж не вирішують всі проблеми.

"Я думаю, потрібно, щоб присяжних обов'язково було 12 – як в США. Семеро людей, це, звичайно, не 12. Але все ж краще, ніж було. Це прогрес, – зазначає Святослав Піскун. – Другий момент: я абсолютно згоден з тим, що суд присяжних повинен розглядати злочини, за які передбачено від 10 років і більше. Це вбивства, тяжкі злочини, пов'язані з розкраданням державної власності, і так далі. Навіть так: я б господарські справи не давав таким судам. Оскільки це все-таки дуже складні справи. Якщо ми, наприклад, почнемо розглядати справи про розкрадання в банківській сфері, вони будуть йти роками. І люди не будуть ходити на роботу, будуть сидіти і слухати про фінансові афери. Професійний склад суду в цьому плані був би більш доречний. Тому присяжні все ж повинні розглядати злочини проти особи. Вбивства, зґвалтування, справи щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, на мій погляд, повинні розглядати суди присяжних".

Глава Асоціації присяжних України також вважає законопроект прогресивним.

"Новий проект намагається якимось чином наблизити вітчизняну модель інституту присяжних до американської, класичної. Наскільки я розумію, проект посилює вимоги до безперервності судового процесу. Проект збільшує число присяжних, таким чином вони стають більш незалежні в прийнятті рішень. Крім того, присяжний приймає рішення "винен-не винен", а сам термін уже визначає суддя, і це також безумовний плюс. Але великим мінусом є те, що залишається механізм апеляції на рішення суду присяжних. Що, по суті, позбавляє сенсу такий суд. Ну який сенс судитися черга суд присяжних за принципом справедливості, якщо по апеляції суд, який керується законом, а не справедливістю, може це скасувати?" – каже Сергій Саханенко.

На його думку, не вирішує пакет змін і інших проблем: набору присяжних, оплати їх праці тощо.

"Але як наступний етап реформування інституту присяжних, наближення системи до класичної проект позитивний. На першому етапі ми отримали певний досвід, побачили помилки. Тепер намагаємося їх виправити. Виправлено не всі, але перспектива є. Треба розуміти, що ні сам інститут, ні його сприйняття в суспільстві не можуть виникнути одномоментно. Це певна культура, вона повинна формуватися і виховуватися роками", – робить висновок Сергій Саханенко.

Нагадаємо, раніше новини "Согодні" розповідали, як народні депутати схвалили судову реформу. Подробиці – в сюжеті.

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...