Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

При Кучмі Хрещатиком проїхали танки, а Ющенко віддав перевагу оркестрам: що потрібно знати про паради

10 липня 2019, 20:27

Для військового параду на честь Дня незалежності 2014 довелося реконструювати Майдан після вуличних боїв

9 липня стало відомо, що параду на День Незалежності не будеПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що 300 мільйонів гривень, які повинні були піти на організацію параду – підуть на премії українським бійцям.

"Зазвичай на День Незалежності відбувався військовий парад – помпезний і точно недешевий. Мені здається, що в цьому році замість параду ці гроші краще виділити нашим героям – нашим військовим. І ми ухвалили рішення: виділити 300 мільйонів гривень на премії всім нашим військовим. Це солдати строкової служби, курсанти, сержанти – всі. І обов'язково тим військовим, які виконують бойові завдання в зоні проведення операції Об'єднаних сил. Але святкувати День Незалежності ми будемо. Але буде новий формат", – заявив Зеленський.

Це не перший випадок, коли країна відмовляється від параду на День Незалежності, який традиційно проходить з 1994 року. Наприклад, військові паради не проводилися з 2005 по 2007 роки: натомість Хрещатиком крокували військові оркестри.

У 2008 році традицію вирішено було відродити. А ось з 2010 по 2013 роки від парадів на День Незалежності відмовилися взагалі: Віктор Янукович, який тоді обіймав президентський пост, вважав за краще відзначати таким чином День Перемоги. За офіційною версією, ці кошти були перераховані на потреби військових.

Читайте історію парадів на День Незалежності України в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

1994

Перший військовий парад на честь Дня Незалежності відбувся при другому президенті України Леоніді Кучмі, приймали парад начальник Київського округу Іван Біжан і міністр оборони Віталій Радецький. Називалися дві причини, за якими паради не проводилися при першому президенті Леонідові Кравчуку. По-перше, в країні не було власної армії – Україна отримала збройні сили у спадок від СРСР. Другу причину озвучив сам гарант номер один.

"Україна офіційно позиціонувала себе, як без'ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми вважали, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати мирну силу українську", – цитує слова Кравчука видання "Факти".

1998-1999

Наступний парад відбувся тільки 1998 року. Згідно з президентським Указом "Про парад військ на честь 7-річчя незалежності України", військові паради повинні були проводитися 24 вересня кожного року. У 98-му вперше на Хрещатик випустили військову техніку, для чого "Київпроекту" довелося вперше перевірити на міцність асфальтове покриття головної вулиці Києва. Виявилося, що навантаження на асфальт від танка менше, ніж від вантажівки, і вперше Хрещатиком проїхали танки. Крім того, в 1998 році вперше були представлені пам'ятні нагрудні знаки для військових Збройних сил України – учасників параду. За такою ж схемою було проведено і військовий парад 1999 року.

2001

У зв'язку з фінансовою кризою два роки паради не проводилися в очікуванні першої круглої дати в новітній історії – 10-річчя незалежності. Парад 2001 року на довгі роки залишився найбільш масовим і пафосним, що зібрав тисячі жителів столиці і гостей міста.

Хрещатиком пройшли, ні багато ні мало, 173 бойові машини, включаючи нові танки Т-84 "Оплот", створені на Харківському заводі транспортного машинобудування імені В. А. Малишева. Крім Т-84, у параді брали участь тактичні ракетні комплекси "Точка У", гаубиці "Мста-С" і ЗРК "С-300". Також пройшла піша колона військовослужбовців у складі 18 підрозділів Збройних сил України (6530 осіб), у тому числі і група в історичній формі Війська Запорозького. Над пішими колонами пролетіли військові літаки.

Зараз це може здатися неймовірним, але на центральній трибуні поруч з президентом України Леонідом Кучмою перебував президент РФ Володимир Путін. А крім того, президенти Польщі Олександр Кваснєвський та Македонії – Борис Трайковський.

Урочисті паради пройшли в цей же день у Львові, Вінниці, Одесі, Чернігові та в Севастополі.

Наступні військові паради проходили без участі військової техніки аж до 2008 року.

2002

У 2002 році День Незалежності пройшов у жалобі через трагедію на Скнилівському аеродромі, коли 27 липня під час виконання фігури вищого пілотажу винищувач Су-27 впав на глядачів, в результаті чого загинули 77 осіб і 543 отримали поранення.

Парад почався з того, що оркестр виконав велику музичну композицію, яка тривала понад 20 хвилин. Тодішній посол США в Україні Карлос Паскуаль, який був присутній на параді, зізнався журналістам, що музика справила на нього найбільше враження.

"Для мене це захоплюючий момент – бачити, що українці мають можливість святкувати свою свободу і незалежність",процитувала слова посла "Українська правда".

А директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре заявив, що відсутність на параді військової техніки продемонструвало всьому "людяність" Збройних сил України: мовляв, і без військової техніки було очевидно, що українські військові є професіоналами.

2003—2004

Парад 2003 року приймав тодішній міністр оборони, генерал армії Євген Марчук. До параду було залучено близько 5 тис. військовослужбовців, включаючи зразковий оркестр барабанщиць "Киянки". Вперше Хрещатиком йшла прапороносна група з прапором Збройних сил України і прапорами видів ЗСУ. Починаючи з цього року урочисте проходження військ традиційно починалося з маршу "Козацька слава". У свою чергу, популярний співак Іво Бобул заспівав Гімн України.

Парад 2004 року проходив за подібною схемою, але в наступні три роки головною вулицею столиці крокували тільки військові музиканти.

2008

Військові паради відновили в 2008 році – президент Віктор Ющенко прийняв парад, в якому взяли участь 144 одиниці наземної техніки, 22 літаки і 8 вертольотів. Командував парадом генерал-полковник Іван Свида.

Хрещатиком пройшли одна танкова рота з 10 танків Т-64БМ "Булат", парашутно-десантна рота на десяти БМД-2, по одній механізованій роті на БТР-80, БМП-1У "Шквал" і БМП-2 загальною кількістю в 30 машин , по одній самохідно-артилерійській батареї на 2С1 "Гвоздика" і 2С3 "Акація", батареї реактивних систем залпового вогню "Град", "Ураган" та "Смерч", батарея зенітно-гарматного ракетного комплексу "Тунгуска", батарея зенітно-ракетного комплексу "Оса", окремий зенітний ракетний дивізіон Бук-М1, ракетні дивізіони С-200В Вега і С-300ПС. У складі повітряної колони ін олетелі літак-розвідник Су-24МР і 3 бомбардувальники Су-24М, 6 винищувачів МіГ-29, 6 винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки вертольотів Мі 8 і Мі-24.

Відзначимо, це сталося через два тижні після війни між Росією і Грузією.

"Парад виглядав як демонстрація готовності України відбити агресію, якщо вона буде застосована. Він викликав потужну хвилю критики військових експертів, які вказували на те, що витрачені мільйони, які доцільніше було б використовувати на бойову підготовку ослабленої і недофінансованої армії, а не на урочистості" ,писала тоді "Російська служба ВВС".

В тренді
Штрафи для пішоходів-порушників посилять: названі цифри

2009

На наступний рік на Хрещатику відгримів не менше масштабний парад. У небо над Хрещатиком піднялися 35 літаків і вертольотів винищувальної, штурмової, бомбардувальної, розвідувальної, транспортної, армійської і транспортної авіації. Першими над Києвом з'явилися екіпажі вертольотів Мі-8, за якими пролетіли вертольоти Мі-24. Потім у повітрі пронісся літак військово-транспортної авіації Ан-26 у супроводі пари штурмовиків Су-25.

Також над Хрещатиком вперше пролетіли літаки Б-12 морської авіації Військово-морських сил. Штурмовики Су-25, винищувачі МіГ-29, літак-розвідник Су-24МР, бомбардувальники Су-24М і винищувачі Су-27 пролетіли чотирма групами.

Родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова. Спочатку над Хрещатиком піднявся новітній український пасажирський літак Ан-148. За ним в небі з'явився вантажний літак Ан-124 "Руслан". Замикав демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія" і винищувачі МІГ-29. Останніми управляли досвідчені льотчики-випробувачі відродженої пілотажної групи "Українські соколи".

Відмінністю параду 2009 став демонстраційний показ 23 зразків озброєння і військової техніки, які розмістилися на Хрещатику від Майдану Незалежності до Європейської площі. Серед них вперше представлені новинки українського оборонно-промислового комплексу основний бойовий танк "Оплот", бронетранспортер БТР-4 "Ладья", транспортний засіб "Дозор-Б", бойова броньована машина спецназу БММ "Козак".

.

2014

Коли президент Петро Порошенко взявся відродити традицію, забуту Віктором Януковичем, він зіткнувся не лише з підтримкою, а й з критикою. Для прихильників парад став можливістю підняти бойовий дух у складний для країни час, в той час як противники звертали увагу на нестаток коштів і техніки, необхідних для українських силовиків в зоні АТО.

"Парад на День Незалежності – це, перш за все, вшанування наших військовослужбовців, які зараз на сході країни відстоюють нашу незалежність", – заявив спікер Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.

Фото: С. Сич

До параду готувалися заздалегідь : зокрема, терміново відремонтували центр міста, який постраждав під час вуличних боїв у лютому 2014 року.

"Від протистоянь у центрі Києва постраждало 12 вулиць. Було зруйновано понад 16 тисяч квадратних метрів покриття, і 11 тисяч метрів ми вже відремонтували. Вчора на роботу вийшло п'ять наших бригад: вони стелять плитку на Хрещатику і біля Головпоштамту. Косметичний ремонт обійдеться в близько 7 мільйонів гривень", – розповідав "Сьогодні" головний інженер "Київавтодору" Василь Мельниченко.

Найбільше за інших постраждав Майдан: його реконструкція оцінювалася в суму понад 60 млн. Грн.

Репетиції військового параду проводилися на злітній смузі одного зі столичних заводів. Всього в параді взяли участь понад 2,5 тисячі військових і 11 оркестрів : військовослужбовці збройних сил, Національна гвардія, прикордонники, курсанти військових училищ, інститутів, університетів і ліцеїв та барабанщиці.

Крім того, Хрещатиком проїхало 145 одиниць бойової техніки. В тому числі один позашляховик M1097A2 Humvee, бронетранспортери БТР-80, БТР-ЗЕ1, БТР-70 і БТР-4Е, одна бронемашина KRAZ Spartan, 9 бронемашин KRAZ Cougar, броньована медична машина БММ-4С і так далі. Вже наступного дня вся військова техніка з параду відбула в зону АТО.

2015-2017

Наступного року військовий парад розпочався з артилерійських залпів, потім була хвилина мовчання в пам'ять про загиблих бійців в АТО. Всього взяли участь 2,3 тис. військовослужбовців збройних сил і Національної гвардії України, прикордонників і курсантів, а ось з технікою було набагато скромніше – лише дві машини HMMWV

У 2016 році Хрещатиком проїхало вже понад 200 одиниць військової техніки – танки і БТРи, які, за традицією, після параду були знову відправлені в зону АТО. Брали участь близько 4 тис. військовослужбовців – представники військ ЗСУ, Нацгвардії, резервісти, бійці ССО і добровольці, а також 20 тис. киян і гостей столиці.

Головним нововведенням військового параду 2016 став Марш нескорених: Хрещатиком пройшли близькі та родичі загиблих героїв, а також ветерани, військові капелани та волонтери. В руках вони тримали портрети, прапори і нагороди. Таким чином, за їхніми словами, вони хотіли разом зі своїми героями відсвяткувати День Незалежності.

У наступному 2017 році до українських військовослужбовців долучилися понад 200 іноземних військових з США , Великої Британії, Грузії, Канади, Литви, Латвії, Естонії, Румунії, Молдови та Польщі, які також промарширували Хрещатиком.

На трибунах було присутнє вище керівництво країни, перший, другий і третій президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко, глави оборонних відомств Туреччини, Грузії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Чорногорії, Естонії, заступник міністра оборони Великої Британії і глава Пентагону Джеймс Меттіс.

2018

За словами міністра оборони Степана Полторака, військовий парад у Києві 2018 року став одним з найбільших за останній час – в ньому взяли участь близько 250 одиниць техніки (включаючи нову самохідну гаубицю "Богдана" і ПТРК "Джавелін") і 4500 військових, включаючи 24 підрозділи ЗСУ, Держприкордонслужби, СБУ, Нацгвардії, ДСНС, Нацполіції та інших силових підрозділів, що виконують завдання з охорони й оборони країни. Крім того, як і минулого року, по Хрещатику пройшлися військові з 18 країн світу, включаючи 15 країн-учасниць НАТО – всього 300 осіб. У небі над Києвом свою майстерність продемонстрували аси ВПС України.

Серед уже звичних танків і ракетних систем кияни побачили маловідому українську високотехнологічну техніку – контрбатарейні радари і станції акустичної розвідки та інші зразки, які були виставлені на Михайлівській площі. На Софійській площі розташувався мобільний мінометний комплекс UKR-MMC.

Крім того, вперше на параді військовослужбовці використовували вітання "Слава Україні! Героям слава!" замість традиційних радянських звернень.

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...