Справедливі тарифи на вугілля рятують державні шахти від розорення – експерти

Українським гірникам почали повертати борги. Два місяці працівники державних шахт не отримували зарплату. Напередодні гроші їм перерахували, але не всі – необхідно ще 310 млн гривень.

Держава не може повністю утримувати держшахти. "Сьогодні" з'ясували, що призвело до зубожіння і чому тепер це проблема не тільки шахтарів, а й кожного українця.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Замість сучасних комбайнів на багатьох шахтах досі використовують відбійні молотки. Це застарілий, небезпечний інструмент. На державних шахтах люди досі рубають породу вручну, без допомоги техніки.

"Це просто ганьба, це приниження шахтарів", – говорить голова Профспілки працівників вугільної промисловості України Віктор Турманов.

До зубожіння шахтарів призвело так зване ручне регулювання цін на вугілля, яке діяло до 2016 року. Ціну, за якою його продають електростанціям, встановлював не ринок, а спускали "зверху", від Міненерго. Ця ціна була занижена як мінімум удвічі.

"Ціна іноді встановлювалася близько 400 гривень за тонну. Притому що собівартість видобутку на державних шахтах становила і становить близько 3700 гривень за тонну", – говорить голова Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

Різниця між собівартістю і ціною вражає. Навіщо Міненерго шкодило державним шахтам? Це робили навмисно, впевнені експерти. Від ціни вугілля залежить вартість електроенергії. Дороге паливо – це мізерні доходи деяких підприємств.

"Феросплавні заводи ще при уряді Азарова отримували спеціальний тариф на електроенергію. Тобто він відрізнявся від загальних тарифів на електричну енергію", – розповідає голова Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

А платили за все українці. Щоб шахти через збитки не зачинилися, їм виділяли мільярдні дотації. З бюджету, а значить – з кишень громадян України.

"З кожного українця витягувалася певна сума грошей для того, щоб перекрити цю ось неіснуючу різницю", – пояснює голова Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

У 2016 році Нацрегулятор затвердив формулу визначення ціни вітчизняного вугілля. Так званий "Роттердам +". Ручне регулювання припинилося. З цієї пори і українське, й імпортне вугілля коштували однаково.

"На населенні України це не позначалося, це зачіпало лише промислові підприємства", – пояснює екс-заступник глави СБУ, колишній глава Луганської та Закарпатської облдержадміністрацій Геннадій Москаль.

Завдяки "Роттердам +" українські держшахти почали заробляти більше, а державні дотації скоротилися. Після старту енергореформи, в цьому році з 1 липня формула перестала діяти. Але навіть в умовах ринку звучать пропозиції знизити ціни на енергію для підприємств. Якщо це станеться, включається ефект доміно. ТЕС ризикують збанкрутувати, а вугілля не буде кому продавати.

"Теплові електростанції, якщо їм знизять тариф на вугілля, – вони не зможуть купити це вугілля з-за кордону", – говорить експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Ідеї ​​зниження цін на енергію, а потім і на вугілля часто стають предметом маніпуляцій, кажуть експерти. Насправді ті, хто найбільше кричить про необхідність низьких цін на стратегічні ресурси, бореться не за зниження тарифів для людей, а за низькі тарифи для деяких підприємців, переконані експерти.

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що формула "Роттердам +" дозволила українським шахтарям отримувати справедливу зарплату за свою працю.

Нагадаємо, НАБУ направила повідомлення про підозру не тільки екс-главі НКРЕКП Дмитру Вовку, а й співробітникам ДТЕК. У компанії вважають, що ніякої обґрунтованої причини для подібних слідчих дій немає, а підозри слідства є безпідставними.

"Роттердам +" – ринкова формула, по якій визначалася оптова ціна вугілля в Україні. Враховувала вартість палива на провідному європейському хабі Амстердам-Роттердам-Антверпен, його доставки до складів вітчизняних ТЕС. При цьому застосовувалася тільки для розрахунку цін на вугілля та електроенергію для промислових підприємств і не впливала на тарифи для населення України. Вони вже кілька років поспіль залишаються найнижчими в Європі.

Згідно з висновками НКРЕКП, розрахунок "Роттердам +" заощадив Україні близько 40 мільярдів гривень. Після скасування цієї формули держава стала закуповувати вугілля дорожче, що найближчим часом позначиться на тарифах для населення.