Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Умови обміну: чому Москва вирішила не проводити "вибори" в ОРДЛО

21 серпня 2018, 14:45

Зеленюк Крістіна, Глеб Широков

Деякі російські колеги займаються опрацюванням питання про міжнародну адміністрацію на Донбасі. Росіяни можуть відійти від своєї нинішньої лінії розміщення миротворців тільки на лінії розмежування

Найманці для Донбасу. Фото: facebook.com/mod.mil.rus

Найманці для Донбасу. Фото: facebook.com/mod.mil.rus

Так званих "виборів" в ОРДЛО цієї осені не буде. У понеділок, 20 серпня кілька російських ЗМІ з посиланнями на свої джерела повідомили, що вони переносяться на невизначений термін, про що в самий найближчий час так звана "влада республік" оголосить офіційно.

По-перше, за словами співрозмовника російського РБК, близького до Кремля, "вибори голів і депутатів "ДНР"/"ЛНР" відкладають через відсутність прямої необхідності. По-друге, через ризики для Мінських переговорів і перспектив нових санкцій. А по-третє, через відсутність фінансування і прямих вказівок щодо проведення "виборів" з Москви.

Джерела російського "Інтерфаксу" "в раді міністрів "ДНР" повідомляють про перенесення "виборів" на 2019 рік також через проблеми з фінансуванням. Але серед інших причин називають "майбутні президентські вибори в Україні 31 березня 2019 року, після яких підхід Києва до реалізації Мінських домовленостей може змінитися".

ЗАКОН ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС

У статті "Дорожня карта Донбасу: на яких умовах можливий мир, і де червоні лінії для України і Росії"сайт "Сегодня" детально описував, за яких умов Москва може піти на поступки і відкласти "вибори" в ОРДЛО. Найголовнішим питанням розміну джерела "Сегодня" в українських дипколах називали продовження Верховною Радою ще на рік закону про особливий статус Донбасу.

Нагадувати про це наші міжнародні партнери почали ще в липні. Спочатку в інтерв'ю українській службі "Голоса Америки" спецпредставник Держдепу Курт Волкер заявив: "Я не бачу ніякої шкоди в продовженні дії закону. Нічого не зміниться від сьогодні і до того дня, коли дія закону вже буде продовжена. Зате Росія використовуватиме призупинення дії закону в якості причин поскаржитися на Україну. Там скажуть, що Україна не хоче виконувати Мінські угоди. Тому просто не давайте Росії цього аргументу".

На початку серпня віце-спікер ВР Ірина Геращенко написала у своєму Facebook, що в листі до керівництва ВР спеціальний представник головуючого в ОБСЄ, представник в ТКГ Мартін Сайдік звертає увагу, що "дія Закону України, який передбачає особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, пролонгованого на рік в жовтні 2017, закінчується восени".

"Який сценарій Кремля зараз? На окупованих територіях за кремлівським планом, як і в листопаді 2014-го, готуються до "виборів". Кремль очікує, що ВР в запалі передвиборчих баталій вже не зможе пролонгувати закон, тому саме Україну звинуватять у зриві політичного блоку (реалізації Мінська – Авт.) і друзі Кремля в ЄС, які мріють про скасування санкцій, отримають залізобетонний аргумент. А бойовики ще й проведуть "вибори", в яких Кремль також звинуватить Київ: мовляв, не може ж регіон бути без "влади", а Україна не пролонгувала закон і тим самим провокувала вибори на окупованому Донбасі. Тим більше, всім очевидно, що пролонгація цього закону – чиста формальність, він не набере чинності, оскільки РФ не збирається йти з Донбасу. Але ми повинні посилити аргументи наших дипломатів", – написала Ірина Геращенко у своєму Facebook.

Але 20 серпня російські ЗМІ з посиланнями на свої джерела в Кремлі і ОРДЛО повідомляють про перенесення "виборів" чи то на 2019-й, чи то взагалі на невизначений термін. І відбувається це відразу після зустрічі Володимира Путіна і Ангели Меркель в гостьовій резиденції Мезеберг під Берліном (це, до речі, був перший візит Путіна в гості до німецького канцлера з 2014 року) і двох телефонних переговорів Петра Порошенка з Ангелою Меркель до і після її зустрічі з Путіним. Плюс в інтерв'ю російським "Ізвестіям" відразу після берлінської зустрічі помічник Путіна з міжнародних справ Юрій Ушаков не виключив зустрічі лідерів Нормандської четвірки в Парижі (остання, нагадаємо, була в жовтні 2016-го в Парижі), мовляв, це питання обговорювалося в Мезеберзі.

За словами політолога Володимира Фесенка, інформація про перенесення "виборів" в ОРДЛО поки неофіційна, але дуже правдоподібна. Експерт вважає, що з високою часткою ймовірності Путін пообіцяв щось подібне Меркель під час зустрічі.

"Вибори" в "ДНР"/"ЛНР" можуть викликати ланцюжок серйозних кризових проблем в переговорах, ескалацію військових дій і взагалі розвал договірної конструкції Мінських угод. У 2014-му так і сталося: саме "вибори" в "ДНР"/"ЛНР" розвалили Мінськ-1 і почалися військові дії під Донецьком біля аеропорту і на Дебальцівському плацдармі. І зараз може бути щось схоже. Найголовніша проблема, якщо оголошуються вибори в "ДНР"/"ЛНР" (формально це повинні зробити десь в кінці серпня – на початку вересня), після цього вкрай мало шансів, що буде продовжено закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Швидше за все, Путін пообіцяв, що вибори будуть відкладені, але в обмін українська сторона має продовжити дію закону", – сказав сайту "Сегодня" Володимир Фесенко.

НА СКІЛЬКИ ПОДОВЖУТЬ

За словами наших джерел, близьких до переговорного процесу в Мінську, перенесення "виборів" в ОРДЛО 100% пов'язані із зустріччю Путіна і Трампа в Гельсінкі і нещодавньою зустріччю Путіна з Меркель в Берліні.

В тренді
Українці заразилися коронавірусом: всі подробиці епідемії, онлайн-карта поширення

"Це результат їх домовленостей – Москва демонструє, що готова піти на поступки в обмін на продовження терміну дії закону про особливий статус Донбасу", – говорить джерело.

Цікаво ще й те, як провернули це скасування "виборів" в самих ОРДЛО. Ще нещодавно в статті 2 "закону про вибори голови "ДНР" було записано, що ці самі "вибори" проходять кожні чотири роки. Тобто, якщо останні бойовики провели в 2014-му, такі, за логікою, мають пройти восени 2018-го. І в березні цього року "депутат народної ради "ДНР" Владислав Бриг говорив російському РБК, що "вибори" точно пройдуть в листопаді, імовірно 4 числа. Але вже в новій редакції "закону про вибори голови "ДНР" в статті 2 записано, що "вибори" проходять кожні п'ять років. Як вдалося з'ясувати сайту "Сегодня", попередня версія "закону" перестала діяти ще в кінці 2017 року. Тобто , ніякі "вибори" в ОРДЛО Москва і не збиралася проводити, а всі заяви бойовиків були просто фарсом?

Джерела сайту "Сегодня", близькі до Мінської переговорної групи, кажуть, що, швидше за все, "закон" в "ДНР" переписали заднім числом після того, як стало більш-менш відомо, до чого домовляться Путін і Меркель.

"А щодо "ЛНР", там взагалі ситуація складна, там і вибори поки проводити не треба – там цей Леонід Пасічник все одно в.о. Та й в "ДНР", що Москва скаже, те вони і зроблять", – говорить наше джерело.

Людей на тимчасово окупованих Росією територіях Донбасу перенесення "виборів" цікавить мало, якщо не сказати, що взагалі не цікавить. Будуть вибори або не будуть – цікавило тільки тих, хто треться біля "влади" ДНР". Нагадаємо, що як таких "партій" навіть в тій же "ДНР" немає – є громадські організації. Найголовніша – "Донецька республіка", дві інші – "Вільний Донбас" і "Оплот". "Кандидат" "Донецької Республіки" – Віталій Захарченко, тож більше і обиратися нікому.

Про інших кандидатів ніхто не знає – їх просто немає. Ще трохи пам'ятають "народного губернатора" Губарєва, але де він зараз і чим займається, ніхто не знає. Ходаковський, екс-співробітник СБУ і командир формування "Схід" зник десь, імовірно, в кримських далях. Про Пушиліна Дениса Володимировича як про "голову ДНР" і думати ніхто не хоче – він уже покерував пару місяців в 2014-му. Власне, ці люди могли б мляво зіграти роль опонентів у виборах, щоб Захарченко переміг, хоча б з якоюсь видимістю конкурентної боротьби. Але їх всіх "злила" Москва.

Жителям, висловлюючись коротко, наплювати, хто з екрану телевізора їм мовитиме про "небувалі успіхи аграріїв "республіки" і подорожчання хліба на 20% одночасно. Знайдуться ті, хто будуть "топити" за "Захара". Але більшості все одно. Не сталося обіцяних російських пенсій і зарплат, хорошої роботи і житла, шахти і підприємства руйнуються і грабуються, міста занепадають, люди їдуть. Бардак у всіх сферах життя без винятку. І яка різниця, хто над цим стоїть? А як показали позаторішні донецькі "праймеріз" (попередні вибори), після яких переможців через два дні скинули і призначили нових, стає зрозумілим ставлення до розуміння "виборів" на окупованих територіях.

Звичайно, завжди залишається варіант, що Москва надішле свою фігуру, як це було з Бородаєм в 2014-му. Але не перед президентськими і парламентськими виборами в Україні і продовженням терміну дії закону про особливий статус Донбасу. У тому, що зі стартом нового політичного сезону під банею почнуться спекотні дискусії, сумнівів немає. Але питання ще й в тому, на скільки його будуть пролонгувати? У жовтні минулого року його продовжили на рік і якщо повторити те ж саме цього року, наступного разу його потрібно буде продовжувати в жовтні 2019-го якраз перед черговими парламентськими виборами, які мають пройти 27 жовтня.

"А якщо навіть зараз ніхто ані у Верховній Раді, ані в Адміністрації президента вам точно не надасть гарантій продовження цього закону, то в наступному році за пару тижнів до парламентських виборів зробити це буде неможливо. Тому не здивуюся, якщо на переговорах лідерів Нормандії в Парижі обговорюватимуться питання пролонгації закону на два роки", – сказало нам джерело в українських дипколах.

Політолог Володимир Фесенко також не виключає такого варіанту розвитку подій. За його словами, потрібно враховувати ще й те, яка буде ситуація на переговорах по Донбасу після президентських виборів в Україні. Можуть статися певні зрушення – Путін може навіть піти на певні компроміси з миротворчої місії.

"Наприклад, наскільки я знаю, деякі російські колеги займаються опрацюванням питання про міжнародну адміністрацію на Донбасі. Росіяни можуть відійти від своєї нинішньої лінії розміщення миротворців тільки на лінії розмежування і т.ін. Якщо міжнародна адміністрація – це перехідний порядок – така боснійська модель. З урахуванням того, що Росія погодилася на зустріч в нормандському форматі на вищому рівні, де одним з головних питань обговорюватимуть миротворчу місію, росіяни можуть піти на такий компроміс. Тільки коли? Швидше за все, вони домовлятимуться вже з новим українським керівництвом (ні для кого не секрет, що в Москві дуже сподіваються, що на президентських виборах в березні переможе проросійський кандидат – Авт.)", – підсумував Володимир Фесенко.

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...