Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Через тиждень 11 грудня Венеціанська комісія винесе свої рекомендації щодо нового українського закону про освіту. Його прийняття, нагадаємо, обурило Угорщину, Румунію, Росію і Молдову. Мовляв, навчання в старшій школі українською мовою (хоча законом передбачена можливість навчання і іноземними мовами) істотно звужує права нацменшин. Найбільше критики ми почули від Будапешта, незважаючи на здорові доводи української сторони про те, що угорська меншина поголовно не знає української мови, а Угорщина тільки заохочує це, проводячи незаконну паспортизацію на Закарпатті.
"Мовний" скандал між Києвом і Будапештом триває вже майже три місяці і, за словами українських дипломатів, за діями Будапешта з блокування українських євроінтеграційних та євроатлантичних ініціатив стоїть чиста політика. Чи змінить Угорщина свою риторику після висновків Венеціанки, і які ще небезпеки можуть застерігати Україну в рекомендаціях "європейського арбітра" розбирався сайт "Сегодня".
Як Орбан тікав від Порошенка
У п'ятницю 8 грудня на черговому засіданні Ради асоціації Україна-ЄС з ініціативи Угорщини буде розглянуто закон про освіту, зокрема його ст.7 на предмет порушення прав угорської меншини, що проживає в Україні. Але навіть якщо якусь критику ми і почуємо, ніяких наслідків для Києва це не матиме. Максимум, що можуть сказати європейці – давайте дочекаємося офіційних рекомендацій Венеціанської комісії. Їх, ймовірно, опублікують у понеділок 11 грудня, і українська дипломатія очікує позитивного для нас вердикту.
Офіційний Будапешт це ніяк не влаштує. Раніше сайт "Сегодня" вже писав,
що Угорщина вимагає скасування українського закону про освіту в ультимативній формі. За словами голови угорського МЗС Петера Сийярто, закон про освіту суперечить Угоді про асоціацію Україна-ЄС, тому Будапешт блокуватиме подальше зближення України з ЄС і НАТО. І Сийярто вже нібито заблокував грудневе засідання комісії Україна-НАТО, проводити яке, як з'ясувалося пізніше, не планувалося зовсім.
На полях саміту Східного партнерства у Брюсселі 24 листопада Петер Сійярто ухилився від відповіді на питання про те, як Будапешт міг заблокувати неіснуюче засідання комісії Україна-НАТО. Але заявив, що не принесе в жертву закарпатських угорців на вівтар світової політики. "Ми не можемо підтримати євроатлантичні зусилля України, адже Київ знехтував правами нацменшин і грубо порушив Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яке набрало чинності на початку вересня. Якщо для України важливо інтегруватися в структури ЄС і НАТО, вона повинна виконати свої міжнародні зобов'язання – відкликати дискримінаційний стосовно нацменшин закон про освіту. Тільки в цьому випадку Україна знову зможе розраховувати на повноцінну підтримку Угорщини", – заявив Сійярто в Брюсселі.
Правда, на камери угорські політики були вже не такими сміливими. За словами джерел, в українській делегації на саміті Східного партнерства в Брюсселі прем'єр Угорщини Віктор Орбан буквально уникав зустрічі з Петром Порошенком. А коли вони всеж-таки перетнулися на саміті, нічого виразного Орбан відповісти не зміг. За словами джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, навіть якби Київ і пішов на поступки Будапешту за законом про утворення, риторику останнього це б не змінило. Принаймні, до квітня 2018 року – саме тоді в Угорщині пройдуть парламентські вибори.
"Компромісів Орбану недостатньо. Напередодні виборів в Угорщині йому потрібна перемога або видимість боротьби до кінця. Це той імідж, який він зможе продати виборцю за найвищою електоральною ціною. Тому українські компроміси його мало цікавлять. Що стосується інших держав, вони (наприклад, Румунія та Молдова) вже ведуть двосторонні переговори про комфортну імплементацію статті 7. Тут помітна готовність до компромісу і рішення Венеціанської комісії стане хорошим путівником для такого компромісу", – сказав сайту "Сегодня" заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
Віктор Орбан на саміті Східного партнерства. Фото: AFP
Політтехнологія як піар на виборах
За даними листопадових соцопитувань,
в Угорщині лідирує правляча партія "Фідес" з результатом в 35% (додала 4% в порівнянні з жовтнем). На другому місці з величезним відривом проросійська праворадикальна "Йоббік" з 9% підтримки (втратила 1% в порівнянні з жовтнем). Раніше "Сегодня" вже писав, що саме за її електорат і бореться "Фідес", активно граючи на "мовному" скандалі з Україною. Тому сподіватися, що до квітня риторика офіційного Будапешта зміниться, не варто, адже "Фідес" хоче сформувати одноосібну коаліцію і уряд.
"Виборча кампанія влади будується на створенні зовнішньої загрози. Це старий трюк республіканцеів ще з 1980-х. Чому це працює в Угорщині? Тому що влада контролює майже всі медіа. Я не думаю, що така технологія буде мати довгограючий ефект, але напевно дозволить їм ("Фідес" – авт.) пройти цю виборчу кампанію", – сказав українським журналістам один з європарламентарів Угорщини в рамках візиту до Будапешту разом з Центром "Нова Європа".
По суті, виборча кампанія правлячої партії "Фідес" будується на трьох великих "загрозах": з боку України через новий закон про освіту; з боку Брюсселя, який нав'язує Будапешту квоти на прийом мігрантів; і з боку американського мільярдера і філантропа Джорджа Сороса, який хоче "захопити" Угорщину. Пару тижнів тому заступник голови "Фідес" Гергелі Гуляс заявив, що Угорщина переживає прямий напад Сороса, атакуючого країну за допомогою своїх неурядових організацій. Сам же Сорос каже, що виборча кампанія уряду Угорщини проти нього будується на брехні і спрямована на створення зовнішнього ворога.
"Я сам працював в Центральноєвропейському університеті (в квітні президент підписав закон про вищу освіту, що дозволяє закрити Центральноєвропейський університет в Угорщині, заснований Соросом – авт.). Як мене тільки не називали, і шпигуном, і агентом Сороса ..., – каже угорський євродепутат. – За це (закон про вищу освіту – авт.) Угорщину, до речі, досить жорстко критикують в ЄС. За українським законом про освіту компроміс буде можливий з нормально функціонуючим (угорським – авт.) урядом. Використовувати це як привід або шантажуючи цим, щоб заблокувати європейські перспективи країни східного сусідства, несправедливо. У той же час, якщо угорські організації і меншості в Україні скажуть, що закон обмежує їхні права, країни повинні вирішувати це в двосторонньому порядку".
За словами аналітика Центру "Нова Європа" Дар'ї Гайдай, хоч український закон і викликав неприйняття у всіх без винятку політичних сил Угорщини та експертного середовища в цілому, в опозиційних колах реакцію угорського МЗС називають "надмірною" і "відверто провокативною". "Іншими словами, з огляду на чутливість цього питання для угорського суспільства, яким би не було рішення України, воно б в будь-якому випадку спровокувало конфлікт. Адже нинішній уряд правлячої партії "Фідес" зробило досягнення компромісу з Україною практично неможливим, принаймні до виборів в Угорщині", – сказала сайту "Сегодня" Дарина Гайдай.
Висновки Венеціанки і російський слід
Політтехнологію про зовнішнього ворога – фішку партії "Фідес" на парламентських виборах в Угорщині – з одного боку ще можна зрозуміти, хоча з іншого, чому Україна повинна бути жертвою і заручницею чиїхось амбіцій. Але нещодавня заява віце-прем'єра Угорщини Жолта Шемьена переходить будь-які межі. За його словами, в угорському суспільстві і парламенті існує загальний консенсус з приводу того, що угорці за кордоном мають право на автономію, угорське громадянство і право голосу.
На слова Шемьена в українському МЗС відреагували досить спокійно: "Будь-які спекуляції на цю тему не відповідають інтересам наших країн, і, сподіваємося, не відображають офіційну позицію Будапешта. Ми повинні разом протистояти спробам використовувати питання забезпечення прав нацменшин російським агресором для нагнітання атмосфери недовіри і непорозуміння".
Правда, якщо раніше, як розповідала сайту "Сегодня" аналітик Центру "Нова Європа" Дарина Гайдай, ми бачили гру в доброго і поганого поліцейського з боку угорської влади, зараз все трохи змінилося. До недавнього часу Петер Сійярто, жорстко критикував український закон про освіту, виступав в ролі поганого поліцейського. Прем'єр Віктор Орбан відмовчувався, публічно не вступаючи в конфлікт, будучи хорошим поліцейським. Але нещодавно на зустрічі із закордонними угорцями він зробив досить жорстку заяву на адресу Києва. За словами Орбана, навіть якщо "Київ піде на поступки Будапешту за освітнім закону, в порядку денному України є мінімум три законопроекти які будуть обмежувати права нацменшин: про громадянство, про мови та реституції і використання церковної власності".
За словами Дар'ї Гайдай, Будапешт не знизить градус конфлікту, навіть якщо Україні і Угорщині вдасться знайти порозуміння – Угорщина, схоже, хоче отримати максимум з цього протистояння. "Освітній закон дав привід згадати і про інші обіцянки Києва угорській меншині, а також підняти болюче питання подвійного громадянства (питання незаконної паспортизації жителів Закарпаття – авт.)", – сказала "Сегодня" Гайдай.
Поки і Київ, і Будапешт в очікуванні висновків Венеціанської комісії. Але, судячи із заяви Лілії Гриневич і словам джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, якщо рішення Венеціанки буде негативним, ми навряд чи будемо його виконувати. "Ми можемо відштовхнутися від цих рекомендацій і далі імплементувати статтю про мову навчання закону про освіту через спеціальний закон, наприклад, про загальну середню освіту", – заявила Лілія Гриневич, додавши, що саму ст.7 ніхто змінювати не буде, бо під це у Верховній Раді немає 226 "за".
У той же час, за словами українських дипломатів, до критики Будапешта може приєднатися і Москва, яка вичікує слушного для критики моменту. У рекомендаціях Венеціанської комісії може з'явитися рядок про "важливість вивчення російської мови і неможливість утиску прав російськомовної меншини в Україні". Але тут експерти заспокоюють: стандартна практика Венеціанської комісії – уникнути однозначних формулювань, тому її висновки і Україна, і Угорщина, і Росія можуть тлумачити кожна по-своєму.
"Навіть якщо Україна і готова до певних поступок, то тільки в частині прийняття закону про повну загальну середню освіту та підзаконних актів і навряд чи можна сподіватися, що буде змінена знаменита ст. 7. Що стосується Росії і російської мови, дійсно можуть бути проблеми. Але їх причиною став далеко не український закон про освіту. Незаконні дії РФ, анексія Криму, бойові дії на Сході України – все це дуже звузило поле для компромісів з Москвою", – підсумував Сергій Герасимчук.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми