Віталій Квітка

Автор:
Щорічне народження Христа і підзабутий "Різдвяний романс"

Щорічне народження Христа і підзабутий "Різдвяний романс"

мнения

25 Декабря 2016, 07:10

Якось вмить змінилася атмосфера в супермаркетах. У ній уже дуже ясно відчувається Різдво. Про цей кураж настання чогось неймовірного повідомляють не тільки чисельні спеціальні стенди з різдвяними цукерками та подарунками – в деяких з`явилися дзвіночки та відомі джінгбелзи – мелодії Різдва, знайомі зі святкових англомовних фільмів. Скоро, не дійшовши навіть до Нового Року, на тлі невгамовних проблем воєн та націоналізації банків ці дзвіночки дратуватимуть. Але зараз, напередодні "католицького", як у нас його називають, Різдва вони зігрівають душу теплом. Вони перетворюють рутинні візити по харчі "сьогодні і завтра – аби не вмерти" з утомливої та невідворотної процедури невеличку, але причетність до свята. Настрій ліпшає нехай на кілька секунд – але цього в нашім житті тепер достатньо. Це як зігрітися теплом, щоб потім далі побігти у справах з іншим серцем у грудях.

Нізащо не дозвольте себе вбити: ні тиграм, ні людям, ні роздумам, ні обставинам

Нізащо не дозвольте себе вбити: ні тиграм, ні людям, ні роздумам, ні обставинам

мнения

13 Декабря 2016, 05:13

Нещодавно моя старша донька повернулася зі школи приблизно о п’ятій вечора. Вигляд у неї був втомлений, вона навіть сказала: "Таке враження, тату, що рік уже давно закінчився, що завтра – Новий рік". День був сніжний і хмарний, першими морозенком та буйною засніженістю він дійсно більше нагадував різдвяні свята. Здавалося, в такі дні не може статися нічого лихого. Для контрасту пригадався грудень в Ірпені в 1990-х, коли на пікніку ми з друзями напівлежали на все ще місцями соковитій жовтавій траві на березі Ірпінки, а потім  Мирослав захворів на нирки. І мені захотілося, щоб пори року, передовсім зима, завжди була за календарем. І щоб такий самий веселий сніжок панував і на початку січня. А люди були гарними, втомленими і щасливими.