Криза трансплантації: як тепер "працюватиме" пересадка органів в Україні

Верховна Рада нарешті розблокувалатрансплантацію органів. "Сегодня" розібралася, чому через правову колізію країна на два місяці залишилася без пересадки органів і тканин.

Нові правила

У четвер ВР відклала на рік набуття чинності новим законом про трансплантологію. Його, нагадаємо, парламент прийняв в минулому травні і діяти він почав з 1 січня 2019 го. Згідно із законом, в Україні повинна була запрацювати Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ), куди вносилися б дані про всі без винятку операції з пересадки. Займатися цим повинні були спеціально підготовлені люди – трансплант-координатори. Однак вчасно запустити базу даних не вдалося, як не вдалося і підготувати нових фахівців.

"Вийшла колізія, через яку стара система вже не працювала, а нова ще не почала діяти. З 1 січня ми опинилися в ситуації, коли навіть операції, які робили раніше, не могли робити законно. Хірурги і лікарі виявилися в напівлегальному становищі і могли понести кримінальну відповідальність", – заявив член комітету ВР з питань охорони здоров'я Сергій Березенко.

Відзначимо, що щорічно близько 5 тис. ккраїнців потребують пересадки органів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами глави всеукраїнської платформи донорства iDonor Ірини Заславець, через ситуацію, що склалася за два місяці в Україні не було проведено жодної операції з трансплантації. Щоб виправити ситуацію, було подано новий проект, який парламент і підтримав минулого тижня 231 голосом. Нардепи відклали вступ в силу травневого закону на 1 січня 2020 го, і тепер лікарі можуть працювати без запуску ЄДІСТ. Крім того, згоду на посмертне донорство тепер може отримати не тільки трансплант-координатор, але і сімейний лікар. Ще ВР дозволила повнорідним братам і сестрам молодше 18 років бути донорами кісткового мозку (цю норму також скасував травневий закон). Нарешті, тепер анатомічними матеріалами можна обмінюватися з іншими країнами, а стовбурові клітини – купувати і продавати.

Що далі

За словами заступника міністра охорони здоров'я Романа Ілика, ЄДІСТ буде складатися з 9 реєстрів і працювати над ними закінчать вже до кінця березня. Ірина Заславець додає, що для нормальної роботи трансплантації в майбутньому потрібно ще близько 20 нормативних актів.

"Потрібно, наприклад, прописати процедуру визнання смерті головного мозку, щоб у лікарів була чітка інструкція. Потрібно налагодити нам і трансплант-координацію, логістику і навчити лікарів. Щоб вони проводили не тільки трансплантацію, а й роботу вже після неї. Наприклад, зараз деяким пацієнтам потрібна біопсія легень. Її можуть зробити і в Україні, але лікарів, які б її розшифрували, немає, і доводиться відправляти аналізи до Німеччини. Останнє – потрібна робота з суспільством. Потрібно розвінчувати міфи і страхи", – говорить вона.

Координаторів вже навчають в Запоріжжі

В МОЗ також зазначають, що з їх подачі Мінекономрозвитку вже затвердив посаду "трансплант-координатор" в Держкласифікаторі професій. Вони будуть забезпечувати зв'язок між учасниками процесу трансплантації – перевіряти і отримувати згоду на донорство, вчасно оновлювати інформацію в ЄДІСТі, організовувати оперативне і безпечне транспортування органів. Згідно із законом про трансплантацію, у трансплант-координатора має бути освіта не нижче "магістра" в області охорони здоров'я, соціальної роботи або соціальних і поведінкових наук. За словами Заславець, ще на початку лютого почалася підготовка нових фахівців. Навчання проводиться на базі Запорізької медичної академії післядипломної освіти. У МОЗ додають, що курс підготовки будується на основі практики по трансплантації Євросоюзу. Медики вивчатимуть юридичні аспекти трансплантації в Україні та основні методи організації повного циклу трансплантації.

"Навчання повністю безкоштовне, а майже 70% курсу – практика. Наступний курс стартує вже 5 березня", – зазначають чиновники.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українці роками чекають на донорські органи і вимушені шукати порятунок за кордоном. Щорічно 5000 українців потребують пересадки. У черзі за нирками стоять 2,5 тисячі хворих. Ще півтори тисячі чекають нову печінку.