У 2018 році читати книжки українських видавництв буде модно, а книжковий ринок очікує відчутний ренесанс. Такий прогноз надав Віктор Круглов – співзасновник та генеральний директор видавництва "Ранок", член правління асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів України, партнер Європейської асоціації освітніх видавництв.
Важко знайти в Україні батьків, які б не купували для своєї малечі дитячі книжки, шкільні підручники та посібники від видавництва "Ранок". Яскраві, насичені корисною інформацією, професійно зроблені видання "Ранку" знають усі, в тому числі й у нашій редакції. Тому, коли випала нагода поспілкуватися з директором видавництва Віктором Кругловим, ми довго не розмірковували. Тим більше, що Круглов знає про український книжковий ринок усе або майже все.
Уже рік, як в Україні діє обмеження на ввезення друкованої продукції з РФ. Чи виграв від цього вітчизняний книжковий ринок?
Обмеження стосується книжок з РФ, що мають антиукраїнський зміст. Узагалі я проти будь-яких обмежень, особливо якщо це стосується культурного продукту — книжок тощо. В ситуації з Росією це був вимушений крок, спрямований передусім на підтримку української книги та культури в цілому. Важко сказати, який з факторів найбільше стимулював вітчизняний книжковий ринок, адже на нього впливає багато чинників. Можна стверджувати, що вподобання українців за останній період змістилися в бік книги, виданої українськими видавництвами. Крім того, сьогодні вимальовуються чіткі контури ренесансу вітчизняної книги. Якщо недавно деякі "книголюби" стверджували, що українською нема чого читати, то зараз уже ніхто не посміє сказати подібного. Гарних, змістовних, якісно оформлених і надрукованих книжок з’явилося багато. Є дуже достойні видання, які можна сміливо презентувати на світовому рівні. А ще книга — це мало не єдиний вітчизняний продукт, роздрібна ціна на котрий набагато нижча, ніж у Європі. Це також враховують поціновувачі книги, розставляючи свої пріоритети.
Як відомо, в Україні сьогодні все більше поширюється контрафактна та піратська книжкова продукція. Які методи боротьби з цією проблемою застосовуються зараз?
Хочу сказати, що піратство в Україні існувало завжди. Зараз це явище увійшло в активну фазу. Паперові книжки копіюються та підпільно друкуються. Більш глобальна проблема — це електронне піратство. Воно стало набагато технологічнішим. Сьогодні навіть створюються спеціальні канали в соцмережах, наприклад, на сервісі Telegram, де користувачі збирають кошти та поширюють піратські електронні книжки. І якщо методи боротьби з паперовими піратськими виданнями нам зрозумілі, то "електронні злодії" поки що залишаються безкарними. Обмежити їхні дії непросто, але можливо. Наприклад, у Німеччині за другу спробу використання піратського продукту призначається покарання майже таке саме, як в Україні за зґвалтування, — від 5 до 7 років позбавлення волі. Загалом у багатьох країнах світу авторське право дуже шанують, а за його недотримання належить суворе покарання. Авторське право — основа розвитку сучасного суспільства. Ми живемо в епоху інформації та наукових знань, коли цінність інформаційного продукту переважає над матеріальними благами, а його захист є запорукою еволюції. Сьогодні у світі більша частина валового продукту створюється на основі інтелектуального складника.
Експерти стверджують, що завдяки звільненню ніші перекладної літератури, яка багато років постачалася в Україну з Росії, цей сегмент ринку помітно зміцнився. Як ви це прокоментуєте?
Як я зазначав раніше, кількість українських видань, у тому числі перекладних, збільшується саме за рахунок того, що на ринку створився свого роду вакуум та виріс попит на вітчизняні книжки. Нещодавно я спілкувався з закордонним літературним агентом, який продемонстрував мені неймовірну статистику: за останній рік, кількість угод на переклад зарубіжних авторів українською збільшилася на 300–400 %. При цьому оголилася інша проблема. Раніше в Україні існувала потужна перекладацька школа. Фахівці, які працювали з угорськими, данськими, турецькими, фінськими текстами, пішли. А за відсутності потреби нова генерація не з’явилася (за винятком окремих перекладачів). Цього року ми витратили багато зусиль на пошук перекладачів для фінськомовних творів. Водночас сьогодні між видавцями йдуть дуже серйозні конкурентні війни за право перекладати та видавати достойні твори. При тому ціни на ліцензії сягають космічних висот.
Цікаво. А видавців не засмучує суттєве збільшення собівартості видань та, як результат, вартості кінцевого продукту?
Засмучує. Єдиним рецептом зменшення вартості може бути лише збільшення накладів книжок. Це можливо за умов відкриття нових книгарень. А ще, коли мода на читання буде більш виразною. Тенденція до цього є.
Здається, індексом ринку перекладної літератури в України є кількість викуплених та проданих авторських прав на Франкфуртській книжковій виставці? Чи не розповісте, якою цьогорічна подія була для видавництва "Ранок"?
У цьому сезоні "Ранок" працював перш за все на продаж авторських прав на наші книжки. Задля реалізації завдання ми замовили великий, окремий від загального українського, стенд, на якому були представлені наші найкращі видання. Результатом стало підписання десятків контрактів на продаж ліцензій із перспективою перекладу книжок "Ранку" багатьма мовами. Вже наступного року ці книжки побачать світ. Цьогорічна виставка для нас була дуже продуктивною. І не тільки з комерційного погляду. Передусім я радію за те, що "Ранок" робить свій внесок у поширення українського слова у світі. Нажаль, загальна ситуація не дуже добра. При тому, що Україна продукує геніальних авторів, вона не дбає про їх популяризацію. Крім того, в нас досі немає потужних літературних агенцій, які б могли просувати книжки українських авторів за кордоном. У результаті багато років зберігається тенденція, коли німецькою, французькою та англійською мовами перекладають і видають твори тих самих авторів. Нові імена майже не з’являються. Приємно, що новостворений "Український інститут книги" у своїй програмі на 2018 рік планує запровадити програму фінансової підтримки перекладів книжок вітчизняних видавництв іноземними мовами. Я вважаю, що потрібна більш агресивна кампанія. Зазвичай українська видавнича делегація державним коштом щороку бере участь у франкфуртській події. В Європі працює ще багато важливих книжкових подій та салонів, що організовуються в Польщі, Австрії, Словенії, Британії, Чехії тощо. Участь у цих ярмарках є важливим способом просування вітчизняної літератури. От, до речі, під час мого нещодавнього спілкування з Владом Троїцьким (засновником арт-фестивалю "Гоголь-Фест") я почув, що навіть українські політики не можуть назвати імена, які складають сучасний культурний код нації. Що тоді казати про поширення цього "коду" за межі України. А книжкові події завжди відвідують політики, депутати місцевих рад, парламентарі та інтелігенція загалом. Саме там поширюються "культурні коди" країн-учасників.
Які, на вашу думку, сегменти книжок відсутні на ринку, або страждають від браку уваги читачів?
Я б зазначив, що найбільше страждають видання, дуже необхідні нашій країні. Це науково-популярні, мистецькі книги, історична та документальна проза. Ці видання не користуються широким попитом, хоча коштують від 200 до 300 грн у середньому. От дитячих творів видається дуже багато. А науково-популярних книжок, де розповідається про те, звідки взялося світло, чому ми бачимо та чуємо, як відбувається виробництво автомобілів та як вони рухаються, майже немає. Коли я навчався в школі, літератури на ці теми з’являлося багато і книжки охоче купували. Вони розвивали допитливість і розширювали світогляд, виховували майбутніх інженерів. Зараз інженерів майже немає. Як на мене, ця професія дуже важлива для розвитку новітніх технологій. Виховувати майбутніх фахівців ми маємо змалечку. У видавництві "Ранок" є декілька цікавих дитячих науково-популярних серій, таких як "Світ кібернетики", "Дивовижна астрономія", "Захоплива фізика", "Світ теорії відносності". І хоча подібна література не користується надто великим попитом, ми продовжуватимемо її друкувати. Вважаємо, що це наша гуманітарно-соціальна місія. Тим більше, що ми особисто переконалися в дефіциті інженерів під час переобладнання Зміївської паперової фабрики. Нам не вдалося знайти кваліфікованих фахівців і довелося залучати до проекту чехів та поляків.
Як сьогодні працюють державні програми, спрямовані на підтримку вітчизняної книги?
Новостворений "Український інститут книги" за нетривалий термін свого функціонування організував багато заходів, обговорень, присвячених проблемам вітчизняної видавничої справи. Однією з проблем, яку виділили експерти й фахівці галузі, є відкритість і систематизація даних, пов’язаних з виходом нових видань. Відомо, що інформація від Книжкової палати поширюється з запізненням, не містить даних про наклад, ціну, оформлення книги. Врешті учасники обговорень дійшли висновку про необхідність створення інформаційної платформи, яка накопичуватиме дані про книжки та представлятиме їх у формі каталогу. Поки що немає бачення, як вона функціонуватиме. Крім того, не помітно рухів інституту в напрямку лобіювання інтересів видавців на законодавчому рівні. Я давно не бачу заходів від держави, спрямованих на пропаганду читання. Ще сумно, що програма "Українська книга", якою раніше опікувалося Держкомтелерадіо і яка нині перейшла до "Інституту книги", цього року не працювала. Міністерство культури реалізувало власну програму-конкурс на видання книжок державним коштом, але у видавців до неї дуже багато претензій. Інших програм, здається, не з’явилося.
Доречі, прокоментуйте ситуацію, пов’язану із поповненням бібліотечних фондів.
На тлі вищесказаного важливим залишається питання поповненням фондів бібліотек. Зараз держава виділяє менш як 1 % від необхідних обсягів. І з такими темпами фонди оновлюватимуться впродовж 400–500 років. Крім того немає процедури закупівлі книжок, яка задовольняла б і видавництва, і бібліотеки, і управлінців. Скарги, про які я вже казав, щодо закупівлі книжок мінкультури — яскравий тому приклад. Сьогодні бібліотеки функціонують винятково за кошти, що виділяються з місцевих бюджетів, а їх вистачає лише на покриття комунальних послуг та зарплатню працівникам. Хоча, з іншого боку, я особисто знаю бібліотеки, які дуже активно працюють із видавництвами, міжнародними фондами та регулярно отримують книжки в подарунок і кошти на закупівлю нових видань у межах грантових програм. Ще я вважаю, що одним із джерел фінансування бібліотек можуть бути спонсорські та меценатські кошти. Народні депутати й депутати місцевих рад, із якими я нещодавно зустрічався, вже підтримали ідею співпраці з бібліотеками та працюватимуть над її реалізацією.
Видавництво "Ранок" у 2017 році видало книгу фінського педагога Пасі Салберга "Фінські уроки 2.0". Розкажіть про цей проект, будь ласка.
"Фінські уроки" вперше ми презентували на "Форумі видавців" у Львові. До речі, ця книга здійснила революцію в міжнародній освіті. "Фінські уроки" було перекладено сорока мовами світу. Цікаво, що міністр освіти України Лілія Гриневич радила її читати в рамках флешмобу "Читаємо українською", про що написала на своїй сторінці у Фейсбук. Було несподівано приємно! Загалом це дуже корисне видання, адресоване шкільним адміністраторам та педагогам, які мають бажання змінити методику викладання відповідно до сучасних умов. Ці умови дуже швидко змінюються. Уявіть собі, першокласники, що цього року сіли за парти, вийдуть на роботу за 10–15 років. За цей період багато зміниться, деякі професії, що існують зараз, узагалі зникнуть. Сучасний світ потребує мобільної системи освіти, а відповіді, як до неї прийти, є в книзі Пасі Салберга. Весь цивілізований світ вкладає в освіту приблизно 6–7 % ВВП. Це більше, ніж державні інвестиції в оборонну систему. Україна за бюджетною програмою на наступний рік теж заклала такі цифри. Важливим є те, наскільки ефективно ці кошти використовуватимуться. Крім того, я вважаю, що в першу чергу Україна має опікуватися середньою освітянською ланкою, бо вона базова.
Вікторе Володимировичу, назвіть, будь ласка, ТОП-5 найуспішніших проектів ваших та видавництва "Ранок" у 2017 році.
Залюбки! Це:
1. Випущені цього року шкільні підручники європейського формату в м’яких обкладинках, що набагато легші за підручники в палітурках, дешевші за виробництвом та екологічніші.
2. Книжка про ведмедика Паддінгтона англійського письменника Майкла Бонда. Діти від неї в захваті. Коли понад 50 років тому Бонд написав свою першу книгу про ведмежатко Паддінгтона, він навіть гадки не мав, що пригодами його героя захоплюватимуться діти в усьому світі, книжки видаватимуть багатомільйонними накладами, а його самого вважатимуть класиком світової дитячої літератури. Згодом історії про ведмежа Паддінгтона були перекладені 31 мовою, а тепер він нарешті заговорив українською!
3. Українська академія лідерства. Це програма особистісного та суспільного розвитку, основним елементом якої є 10-місячний інформаційний курс для випускників середніх шкіл, що базується на основі цінностей та виховання лідерських якостей і навичок. Я входжу до опікунської ради і є одним зі співзасновників і керівників Академії. Вона функціонує з 2015 року за сприянням інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund, діє за підтримки Адміністрації президента, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, міністерства освіти і науки України та партнерів на локальному рівні. Цього року нам вдалося відкрити ще декілька філій в Україні.
4. Вихід у світ революційного видання Пасі Салберга "Фінські уроки". Книжку вперше ми презентували на "Форумі видавців" у Львові. До речі, вона здійснила революцію в міжнародній освіті. "Фінські уроки" було перекладено сорока мовами світу. Цікаво, що міністр освіти України Лілія Гриневич радила її читати в рамках флешмобу "Читаємо українською".
5. Кілька днів тому закінчився дитячий книжковий фестиваль "КнигоПодорож" від видавництва "Ранок", у якому взяли участь більш як 11 тисяч дорослих і дітей з усієї України. Це було триденне свято, наповнене майстер-класами, зустрічами з авторами і читанням.
Повну версію інтерв'ю з Віктором Кругловим читайте: https://nv.ua/ukr/style/person_art/interview_per/pro-modu-na-chitannja-ta-renesans-ukrajinskoji-knihi-2445557.html
Потребительская инфляция
Учетная ставка
Официальный курс евро
Официальный курс доллара
Международные резервы
Главные темы