Рік без відповідей: що кажуть правозахисники і поліція про погром на Лисій горі в Києві

Трохи більше року тому стався напад на ромів на Лисій горі в Києві. Скандал набрав обертів, коли в мережу потрапило відео того, як жінки і діти рятуються втечею від людей в масках. Через рік у статусі підозрюваних у цій справі – нікого. Чому? Сайт "Сьогодні" ставив це запитання правозахисникам, які вимагали рік тому справедливості, і поліції, яка займається розслідуванням справи.

З постраждалими, але без підозрюваних: як все починалося і до чого дійшло

21 квітня 2018 року активіст організації С14 Сергій Мазур написав на своїй сторінці в Facebook повідомлення про те, що "ци...ан на Лисій горі вже немає", вказуючи на те, що роми, які не пішли після "вимоги", покидали територію вже після "переконливих аргументів".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Характер "переконливих аргументів" громадськість оцінила тільки через чотири дні, коли в мережу потрапило відео, як жінок і дітей закидають камінням і забризкують газом люди в балаклавах.

У керівництві столичної поліції спочатку заявили про те, що на Лисій горі просто спалювали сміття, і скарг від ромів не надходило. Після резонансу, викликаного публікацією відео, було відкрито відразу два кримінальних провадження: через порушення рівноправності громадян і хуліганства.

Незважаючи на увагу міністра внутрішніх справ, обурення громадськості і заяви міжнародних правозахисників, поліції вдалося ідентифікувати лише одного учасника – того самого автора поста Сергія Мазура. Незважаючи на те, що він звітував про "захід" безпосередньо в день погрому, поліцейські повідомили Мазуру про підозру майже через 3 місяці - 10 липня. Втім, суд спочатку відправив Мазура під домашній арешт, а в листопаді зняв з нього підозру. Прокуратура намагається відновити справу через суд, але Київський апеляційний суд переносить розгляд справи.

Те, що відбувається, наводить на зрозумілі висновки: через рік в цій справі немає ні винних, ні підозрюваних.

"Жодного прогресу в розслідуваннях": висновки, зроблені через рік

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International однією з перших вказала на слабкість розслідування. Можливо, перше враження було помилковим? Ми попросили правозахисників з Amnesty International прокоментувати ситуацію, і оцінити дії правоохоронців вже через рік з моменту інциденту.

"Минув рік з моменту нападу, відтоді ми почули чимало заяв і обіцянок від вищих посадовців, але в реальності не бачимо жодного відчутного прогресу в розслідуваннях.

Самі нападники відкрито хвалилися своїм вчинком в інтернеті. Один з них, член групи, відкрито підтримує дискримінацію і насильство, публічно взяв на себе відповідальність за це на своїй сторінці в Facebook. Він був арештований в липні, але пізніше в жовтні 2018 року його звільнили за рішенням суду, який вказав на процесуальні порушення з боку поліції, вчинені під час затримання. Відтоді прокуратура оскаржила це рішення, але відповідні судові засідання відкладалися шість разів. (Йдеться про координатора С14 Сергія Мазура. – Прим. ред.)

Результати роботи українських чиновників і правоохоронних органів щодо нападів на ромів минулого року далекі від того, що можна назвати ефективним розслідуванням. Вони мало що зробили, щоб допомогти жертвам цього нахабного злочину на ґрунті ненависті", – відповідають на наше запитання про стан справи правозахисники Amnesty International.

Рік тому ситуацією занепокоїлися і в Моніторинговій місії з прав людини в ООН. Минулого року Місія задокументувала п'ять нападів на ромські поселення. Розслідування щодо інциденту на Лисій горі в Місії назвали "недостатнім".

"2018 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала 5 нападів на ромські поселення, які нерідко супроводжувалися насильством з боку крайніх правих груп. Напад на поселення ромів, що відбулося 21 квітня 2018 у Києві, є одним з тих інцидентів, які ми задокументували.

Місія здійснює моніторинг судових засідань у справі і періодично висвітлює його хід у щоквартальних публічних доповідях. Наразі, ми вважаємо, що прогрес в розслідуванні цієї справи недостатній.

Єдине повідомлення про підозру було відкликано, що в свою чергу, може призвести до уникнення відповідальності особами, безпосередньо причетними до подій 21 квітня. Крім того, ми закликаємо правоохоронні органи звернути належну увагу на ті відеоматеріали, які були у відкритому доступі і були опубліковані безпосередніми учасниками подій", – розповіли сайту "Сьогодні" в Українському офісі ООН.

Українські правозахисники також гостро висловлювалися з приводу інциденту на Лисій горі. Один з них – директор адвокатського центру Української Гельсінської групи з прав людини Борис Захаров також рік тому висловився з осудом погрому:

"Це жахливо. Коли ти бачиш, як здорові мужики біжать і кидають камені в жінок і дітей, а це хтось при здоровому глузді і світлої пам'яті виправдовує, коли це ще підтримують відомі журналісти і блогери – то просто волосся стає дибки. Пригадуєш минуле століття, коли ми теж були "біосміття" і до чого це все призвело", – розповідав рік тому сайту "Сьогодні" директор адвокатського центру Української Гельсінської групи з прав людини Борис Захаров.

Через рік ми попросили його знову висловити думку з приводу стану справ з розслідуванням погрому:

"Слідство триває, слідчі дії ведуться за обома частинами – 161 і 296. Це має продовження. У наших умовах рано говорити про висновки. Деякі правозахисники люблять говорити, умовно: "Ось, жах, місяць пройшов, а нікого не покарано". Але ці правозахисники не звертають уваги, що в тому ж Європейському суді з прав людини справи можуть розглядатися і 5, і 12 років. Про розумних термінах слідства важко говорити, тим більше, з огляду на, що є певна "протидія". Це справа з високим суспільним інтересом.

Але я хочу зауважити, що завдяки діям поліції цей вал злочинів був зупинений. Звісно, було б краще, якби цей вал був зупинений до того, як загинув у Львові від удару ножем Давид Пап. На жаль, ця серія погромів не обійшлася без жертв.

Саме діями поліції були припинені ці напади. Погроми мали тенденцію до посилення – в цьому були зацікавлені певні групи людей. Наскільки мені відомо, а мені відомо це абсолютно точно, поліцією проводилися профілактичні бесіди з членами низки праворадикальних організацій. Саме за рахунок громадської хвилі і дій поліції ми бачимо, що наразі таких інцидентів не спостерігається. Хоча потрібно тримати руку на пульсі, адже в будь-який момент подібна загроза може виникнути", – говорить правозахисник.

Зростання жорстокості: про що варто задуматися сьогодні

Понад два століття тому італійський мислитель і кримінолог Чезаре Беккаріа у праці "Про злочини і покарання" висловив думку про те, що одним з найдієвіших засобів, що стримують злочин, є не жорстокість покарання, а його невідворотність. Очевидно, що яким би жорстоким не було покарання за злочин, воно не буде перешкодою, якщо злочинець буде впевнений в можливості його уникнути.

Ми поцікавилися у правозахисників, чи змінилася ситуація з нетерпимістю до ромів після того, як протягом року суспільство спостерігає відсутність реальних зрушень в процесі.

"Ми не маємо власного соціологічного дослідження ставлення українського суспільства до національних меншин. Однак, ми бачимо, що напади на ромів в Україні стають все жорстокішими, що вже призвело як мінімум до двох смертей минулого року.

Зокрема, 23 червня 2018 люди в масках, з ножами та іншою зброєю, здійснили рейд на табір ромів у Львові, в результаті якого одна особа загинула, ще четверо, в тому числі десятирічний хлопчик, отримали поранення. 1 липня 2018 невідомі нападники нанесли смертельне ножове поранення 30-річній ромській жінці в Береговому Закарпатської області.

Навіть в тих випадках, коли злочинців встановили і заарештували, правосуддя не здійснюється.

На жаль, протягом двох попередніх років ми бачили зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті. Причиною цього частково служить безкарність, адже в абсолютній кількості випадків ніхто не був притягнутий до відповідальності. З іншого боку, чиновники повинні робити чіткі заяви, які засуджують дискримінацію, насильство і злочини на ґрунті ненависті, проте вони переважно уникають коментарів щодо подібних питань", – повідомляють правозахисники Amnesty.

Зростання злочинів на ґрунті ненависті останніми роками фіксували і в Українському офісі ООН. Незабаром після інциденту на Лисій горі з'явилося повідомлення моніторингової місії, в якому правозахисники вимагали вжити "невідкладні заходи" у зв'язку з нападом. Через рік ми поцікавилися, чи було задоволено вимогу правозахисників "вжити заходи", і які саме заходи були вжиті.

"Після публічного заклику до влади від імені ООН, Місія провела низку зустрічей з Національною поліцією щодо ефективного розслідування та кваліфікації цих інцидентів. Рекомендації Місії та окреслені проблемні аспекти були належним чином доведені до відома Національної поліції. З огляду на те, що справи нападів на ромські поселення знаходяться на різних стадіях розслідування і судового розгляду, ми наразі не маємо можливості надати узагальнену відповідь про стан виконання наших рекомендацій", – повідомили в Українському офісі ООН.

До того ж, в ООН зазначили, що не фіксували нових фактів нападів на ромські поселення за останні півроку:

"З осені 2018 місія не документувала нових нападів на ромські поселення. Водночас, Місія підтримує діалог з правоохоронними органами України, закликає їх забезпечити захист всіх меншин і притягнути до відповідальності винних у нападах на ромів".

Борис Захаров пояснює відсутність атак на поселення ромів якісною роботою поліції.

 Після інциденту на Лисій горі ми звернулися до Авакова і Крищенка, була зібрана робоча група по Києву, яка збиралася кілька разів і звітувала про свою роботу. Вони багато займалися превенцією, щоб більше такого не проявлялося. 

20 нападників – 0 підозрюваних: що кажуть у поліції?

Роми – одна з найбільш соціально незахищених груп в нашій країні, тому вони нерідко стають об'єктами агресії. Хоча цього року напади на поселення не фіксувалися, неважко здогадатися, який приклад інцидент на Лисій горі, (як і наступні після нього інциденти) можуть дати тим, хто раптом захоче за прикладом торішніх "героїв" "наводити порядки".

Чи дійсно справа завмерла без руху і чи можна її вважати безнадійною? – це запитання ми вирішили задати поліції. Голосіївське районне управління поліції Києва знаходиться за кількасот метрів від сумнозвісної Лисої гори.

Старшому слідчому поліції Олександру Зарудньому передали справу про погром на Лисій горі рік тому, відразу після інциденту. Нам вдалося безпосередньо поспілкуватися про це і озвучити претензії громадськості:

"У рамках цього кримінального провадження, 10.07.18 був притягнутий до кримінальної відповідальності осіб (Згідно з нормами КПК, в поліції не називають ім'я і прізвище затриманого Сергія Мазура. – Прим. ред). Надалі він звернувся зі своїм адвокатом до суду і суддя зняв підозру.

Наразі проходить апеляція, прокурори постійно намагаються відновити наше рішення, але поки немає апеляції, людина не є притягненою до кримінальної відповідальності. Але у нас підозрюваний був протягом довгого часу. Наразі кримінальне провадження не закрите, в подальшому, я думаю, воно буде направлено до суду і людині буде пред'явлена підозра.

Щодо невстановлених осіб було виділено матеріал в нове кримінальне провадження, в рамках якого тривають слідчі дії з метою встановлення решти осіб з подальшим притягненням їх до відповідальності за свої незаконні дії, але які саме слідчі дії проводяться, розголошувати не можу. Робота ведеться за ст. 296 КК України та ст. 161 – порушення рівноправності громадян через расову нетерпимість.

Згідно з КПК, деякі дії можуть затягуватися. Знову ж таки, я не можу сказати які це слідчі дії або рішення, але в цьому є невелика проблема", – розповідає слідчий.

В рамках розслідування опитано понад 30 очевидців, свідків, потерпілих. У поліції кажуть, що пояснення взяті і в учасників "організації, яка, згідно з підозрами, здійснювала напад", втім, поки тільки пояснення, тому що стверджувати про їх пряму причетність до погрому немає підстав, і їх процесуальний статус наразі не визначений.

"Багато учасників нападу були в масках, але не всі. Були проведені певні слідчі дії, в рамках яких потерпілі впевнено вказували на людину, яку вони впізнавали. Яка згодом була притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 296 КК України.

Без масок були лише кілька осіб. Наразі встановлюються інші особи, які могли там бути і здійснювати правопорушення. Згодом з очевидцями і потерпілими також буде проведено впізнання щодо цих осіб", – розповідає Олександр Зарудній.

Правозахисники в своїх заяв дорікали поліції в відсутності підозрюваних, незважаючи на відкрите оприлюднення інформації в соцмережах.

"Затриманий чоловік відмовився від будь-яких свідчень в статусі підозрюваного відповідно до ст. 63 КУ України. Коли давав пояснення, то говорив, що вони приходили кілька разів і вимагали представників ромської національності покинути Лису гору і "виїхати на свою батьківщину". Після цього вони випадково дізналися, що така ситуація сталася, "прийшли і побачили погром". Надалі вони вказували, що просто прибирали Лису гору від сміття.

Наскільки я пам'ятаю, коментарі були ще до скоєння злочину. Мовляв, "ми прийдемо і всіх розгонимо", "очистимо країну". Після цього також були коментарі на сторінках цієї ж організації, але коли було порушено кримінальну справу і про це стало відомо, ці коментарі віддалилися. На сторінках нічого не залишилося, адже це було б непрямим доказом їх участі", – розповідає слідчий.

У поліції справу не вважають безнадійною, але деталі розголошувати не можуть. Зібрану доказову базу вважають міцною, докази – обґрунтованими і достатніми. Позитивні результати суспільство побачить, коли суд розгляне апеляцію (яка, як писалося вище, регулярно переноситься). А також коли правоохоронці нададуть нові дані – щодо інших учасників нападу (їх було понад десять). Щодо цієї частини також зібрані докази, розповідати про які, з відомих причин, нам поки не можуть.

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" розповідали про початок суду над нападниками на табір ромів у Львові.