Розведення військ в Станиці Луганській: експерти пояснили – "зрада" чи "перемога"

Розведення сил протиборчих сторін в районі Станиці Луганської таки відбулося. Про це відрапортували ОБСЄ в спецзвіті. Подію привітав президент Володимир Зеленський, назвавши це початком завершення гарячої фази війни на Донбасі.

"Мені здається, що крихка надія на початок завершення гарячої фази війни – ця надія з'явилася. І я хочу попросити вас всіх не піддаватися паніці і надати можливість нашим воїнам, нашій армії і нашим дипломатам виконувати свою потужну і дуже складну роботу. Будь ласка, давайте, все ж, зберігати спокій. Жодної зради немає. Але, мені здається, це наш перший невеличкий успіх", – заявив Зеленський у відеозверненні.

Однак все нове викликає побоювання. У мережі стали обговорювати, чи не стануть бойовики використовувати ситуацію, щоб перейти в наступ в цьому районі. "Сьогодні" з'ясували, наскільки ці побоювання обґрунтовані.

Договір буксував три роки

Процес розведення військ в районі Станиці Луганській розпочався 26 червня. Сигналом до нього послужив запуск сигнальних ракет як з боку ЗСУ, так і з боку бойовиків. Відведення здійснювався під контролем ОБСЄ з обох сторін, а за переміщенням підрозділів української армії спостерігав командувач ООС Олександр Сирський. В результаті відстань між протиборчими сторонами становила близько 2 км, що унеможливило застосування стрілецької зброї.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Українські військові заявляють, що зайняли навіть кращі позиції, а в разі погіршення становища біля Станиці Луганської завжди готові повернутися назад.

Про розведення сил в Луганській області говорили давно. Ще 22 вересня 2016 року учасники програми Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з мирного врегулювання ситуації на Донбасі підписали угоду про розведення підрозділів протиборчих сторін на трьох пілотних ділянках: в Петровському ("ДНР"), Золотому ("ЛНР") і Станиці Луганській ("ЛНР"). Але саме в районі Станиці дотримати цю угоду ніяк не вдавалося. Виходить, що домовленості трирічної давності вдалося виконати тільки зараз – розведення завершилося ввечері неділі, 30 червня.

Наступну демілітаризовану зону планується створити в районі Маріуполя. Про це повідомив заступник командувача ООС, керівник підгрупи з питань безпеки в Мінському процесі Богдан Бондар. 

Суперечка навколо моста

Відведення військ в Луганській області викликало різну реакцію. Найголовніші побоювання пов'язані з тим, що бойовики, за підтримки ЗС РФ, можуть спробувати перейти в локальний наступ в цьому районі.

Зокрема військовий експерт Михайло Жирохов нагадав, що Станиця Луганська – це плацдарм на березі Сіверського Дінця. На його території знаходиться єдиний збережений на всьому протязі лінії зіткнення в Луганській області міст. Цей міст наполовину зруйнований, хоча люди ходити по ньому ще можуть. Необхідність його відновлення називалася однією з причин відведення військ саме на цій ділянці. 

За словами Михайла Жирохова, йшлося про "гуманітарну складову". Передбачалося, що ремонт моста дозволить громадянам спокійно ходити на підконтрольну владі України територію за медикаментами і якіснішими продуктами.

Однак, за словами Жирохова, окупаційна влада наполягала на відведенні наших військ для того, щоб провести ремонт моста таким чином, щоб він міг витримати не тільки людей, а й важку військову техніку, наприклад, БТРи або танки. Українська ж сторона наполягала на розмірах, достатніх для переїзду цивільного автомобіля – 2,6 метра в ширину і вантажопідйомністю до 5 тонн.

Відомий волонтер Серж Марко зазначає, що українська сторона могла б відремонтувати міст і без розведення військ.

"Чи це росіяни міст відновлюватимуть? Тоді я вже можу сказати його параметри", – зазначає волонтер..

За його словами, підрозділи бойовиків стоять на висоті перед мостом. Ця позиція зручна для того, щоб обстрілювати і місто, і позиції ЗСУ.

"І цю висоту вони не здадуть. Вони її 2016 року не збиралися здавати", – вважає волонтер.

Такої ж думки дотримується і журналіст Юрій Бутусов. Він зазначає, що висота до зони розведення не потрапляє.

"У ворога, як і раніше зберігаються тактично вигідні позиції, а дистанція все одно дозволяє діставати (підрозділи ЗСУ) з важкого піхотного озброєння, не кажучи вже про артилерію всіх калібрів", – пояснив Бутусов. 

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука не виключає, що під прикриттям "перемир'я" проросійські бойовики можуть планувати перейти міст біля Станиці Луганській. Тука пригадав ситуацію 2016 року, коли четверо бойовиків ввечері, за спинами цивільних, перейшли Сіверський Донець і закріпилися під уцілілим перекриттям мосту на березі, який контролюється ЗСУ.

"З незрозумілих причин, жодної реакції з боку наших військових тоді не було, що дало можливість бойовикам влаштувати блокпост і взяти під контроль міст", – розповів заступник міністра. 

"Все під контролем України"

Заклики "не розганяти зраду" теж звучать. Наприклад, волонтер Серж Марко звернув увагу на те, що Станиця Луганська, насправді, – "одне з найтихіших місць на карті бойових дій".

Учасник звільнення Слов'янська від бойовиків Гіркіна, полковник Влад Волошин, запевняє, що боятися наступу противника нічого. За його словами, українські війська, відійшовши від моста, закріпилися на південній околиці Станиці, тобто сам населений пункт, як і раніше, під контролем ЗСУ. При цьому залишені позиції можуть бути зайняті максимум, за 10 хвилин.

"Такі дії, після повернення, детально відпрацьовані військовими – можете не сумніватися", – повідомив Волошин.

Він також додав, що наступальна операція обійшлася б противнику "невиправдано дорого".

"Міст там не дуже підходить для перекидання потужного угруповання, а зосередження сил для форсування Сіверського Дінця легко б помітила і розвідка, і спостерігачі ОБСЄ. І наш берег, хоча і пологий, але від річки до Станиці все ж піднімається і місцевість там пересічена. Тому оборонятися і контратакувати нашим буде значно простіше, ніж наступати противнику, який захоче закріпитися на другій стороні. Крім того, резерви до нас можуть підійти дуже швидко, а плацдарм ретельно "пристріляний" артилерією. Тому проведення такої операції навряд чи планується російськими бойовиками, хоча ми готові до будь-якого розвитку подій", – пояснив Влад Волошин.